ѕ≥знайко
ѕошук на сайт≥
ѕошук автора    ѕошук твору за назвою


Notice: Undefined variable: addsign in /sata1/home/users/posnayk/www/www.posnayko.com.ua/templ/modules/kp on line 376
ƒо розд≥лу:  азки й опов≥данн€ ≥з Ђѕ≥знайко в≥д 6ї

¬'€чеслав —вальнов

ѕрапрабабусина скрин€

ќпов≥данн€

—крин€, що сто€ла в с≥н€х, була дуже великою та старою. ѓњ вс≥ так ≥ називали Ц Дбабусина скрин€Ф, нав≥ть сама бабус€.

Ц “о,Ц спитала €кось ћаленька „ар≥вниц€ в бабун≥,Ц с€ скрин€ була ще скринею у твоЇњ бабц≥?

Ц —аме так,Ц усм≥хнулас€ бабус€ й ласкаво п≥дморгнула внучц≥.

Ц ј що в н≥й лежить?

Ц Ќе знаю, ключ под≥вс€ десьЕ

“а й направду, ключа в≥д скрин≥ не було. Ћишень щ≥линка вр≥зного замка, що хитро та заманливо мружилас€ латунним оком, наче також п≥дморгувала. “а ск≥льки б д≥вча не загл€дало в ту шпарину, ск≥льки б не св≥тило татковим л≥хтарем, н≥ц не видн≥лось усередин≥ стемн≥лого дерева, оббитого добротним важким зал≥зом.

Ц ¬се ж у н≥й маЇ щось бути,Ц бубон≥ла про себе ћаленька „ар≥вниц€, частенько сид€чи верхи на скрин≥ та грюкаючи каблучками по њњ ст≥нках. Ц ќсь ≥ гурк≥т в≥д моњх удар≥в €кийсь незвичний, так н≥би трапитись маЇ щось моторошно-жахливе.

ќднак усе моторошне та жахливе щоразу оберталос€ наказом припинити гупати ≥ знайти соб≥ тих≥шу забавку.

“а €кось раненько бабус€ зат≥€ла пекти пироги, а пот≥м урочисто оголосила:

Ц —ьогодн≥, двадц€ть девТ€того лютого, моњй бабус≥ виповнюЇтьс€ сто рок≥в!

Ц ќвва! Ц закричали вс≥ й хутенько вс≥лис€ за ст≥л св€ткувати юв≥лей.

“а ћаленька „ар≥вниц€ замислилас€. ј тому, вмТ€вши пирога з капустою та захопивши кусень пирога з €блуками, тихенько прошмигнула в с≥ни, де вс≥лас€ на скриню.

Ц Ќу будь ласочка,Ц мовила вона до скрин≥,Ц в≥дчинис€ бодай раз, сьогодн≥ ж юв≥лей.

≤ скрин€ в≥д≥мкнулас€. … так р≥зко, що скинула д≥вча дол≥.

Ц ќтакоњЕ Ц дивувалас€ ћаленька „ар≥вниц€, зазираючи в скриню. Ц Ќ≥чого немаЇ, нав≥ть дна. ќтже, треба туди л≥зти.

≤ вона скочила у скриню та полет≥ла вниз, а пот≥м ще кудись уб≥к. ≤ лет≥ла, допоки не дол≥чила до девТ€носта шести, а тод≥ вигукнула:

Ц —топ! Ц ≥, в≥дкинувши кришку, швиденько вибралас€ на волю.

 ≥мната, куди вона потрапила, тьм€но осв≥тлювалас€ вогником гасовоњ лампи. «а грубим столом сид≥в худорл€вий чолов≥к з довгою бородою ≥ д≥вча рок≥в чотирьох. ƒ≥вчинка плакала, та побачивши нашу мандр≥вницю, плакати припинила й в≥дкрила рота.

Ц ќгоЕ Ц мовила ћаленька „ар≥вниц€,Ц € тутЕ тобто зв≥дтиЕ тобто сама не знаю, зв≥дки €. ƒо реч≥, ти чого плачеш? Ц звернулась вона до д≥вчинки. Ц ќсь, спробуй,Ц ≥ прост€гла мал≥й кусень пирога з €блуками, €кий так ≥ тримала увесь час, поки лет≥ла.


Ц ƒуже смачно! Ц похвалила д≥вчинка, облизуючи пальц≥.

Ц ўе б пак! “о мо€ бабц€ напекла!

Ц «дорово!  оли виросту, обовТ€зково стану бабцею ≥ зранку до вечора пектиму пироги. ћоже, тод≥ нањмс€.

Ц “о вам н≥чого њсти? Ц здивувалас€ ћаленька „ар≥вниц€.

Ц «овс≥м н≥чого,Ц сумно мовив тато д≥вчинки,Ц € ж бо т≥льки скрин≥ робити майстер. ќсь, залишилась останн€,Ц кивнув бородань у куток, де була скрин€ Ц та сама, бабусина. “≥льки зовс≥м нова ≥ з блискучим ключиком у замку.

Ц √араздЕ ј €к≥ у вас тепер грош≥ ход€ть? Ц д≥ловито запитала ћаленька „ар≥вниц€, €ка вже здогадалас€, що потрапила у минуле.

Ц “ак≥ красив≥ Ц м≥дн≥, ср≥бн≥Е Ц стала перел≥чувати д≥вчинка.

Ц ј ще золот≥ з орлами,Ц додав њњ батько й знову насупивс€.

Ц ” мого тата Ї колекц≥€ монет,Ц наморщивши лоба, згадала ћаленька „ар≥вниц€. Ц ” так≥м альбом≥, з прозорими стор≥нкамиЕ ≤ €к же в≥н називаЇтьс€? ’оча, це не маЇ значенн€!

¬она заплющила оч≥ й у€вила цей альбом.

ќсь перегортаютьс€ стор≥нки, ось потр≥бна, ось тут в≥зьмемоЕ ≤ раптом, н≥би з≥ стел≥, посипалис€ монетки Ц м≥дна, ср≥бна, а одна, маленька,Ц нав≥ть золота.

Ц ”ра! Ц заплескала в долон≥ д≥вчинка. Ц ¬иходить, у мене сьогодн≥ справжн≥с≥нький день народженн€! ј в≥н буваЇ лишень раз на чотири роки, двадц€ть девТ€того лютого!

Ц «розум≥ло. ¬се зрозум≥ло,Ц в≥дпов≥ла ћаленька „ар≥вниц€ й попр€мувала до скрин≥.

Ц як же нам тоб≥ в≥дд€чити? Ц спирав бородань, здивовано розгл€даючи грош≥.

Ц “а, др≥бниц≥. ћоже, тато н≥чого й не пом≥тить,Ц сказала ћаленька „ар≥вниц€ ≥, об≥йн€вши на прощанн€ ≥менинницю, скочила до скрин≥ й закрила кришку.

Ц Ѕабуню! Ѕабуню! Ц закричала вона, вил≥заючи з≥ скрин≥ вже у своњх с≥н€х. Ц я щойно бачила твою бабусю! ¬она була зовс≥м маленькою, ≥ њй дуже сподобавс€ тв≥й пир≥г!

Ц „удово,Ц зрад≥ла бабус€, слухаючи розпов≥дь онучки.

≤ д≥дусь ≥з мамою зрад≥ли. “≥льки тато трохи насупивс€ й в≥дразу пол≥з по св≥й прозорий альбом. “а вс≥ монетки з орлами ви€вились на м≥сц≥. ј м≥ж стор≥нками лежав ключик Ц такий блискучийЕ ≥ страшенно старовинний.


¬'€чеслав —вальнов - подивитись вс≥ твори

ƒата публикац≥њ: 29.03.2012