Нові весняні віршики

Володимир Верховень

Корова, що лиже сніг

Прокинувшись, у шибку очі

маля встромило. Дивина!

Зима зненацька після ночі

втекла, і за вікном – весна!

«А де ж подівся сніг?» – спитала

у мами донечка мала.

– Корова язиком злизала! –

матуся їй відповіла.

І дівчинка весь день шукала

корову ту, що лиже сніг.

Якщо до когось приблукала,

будь ласка, приведіть за ріг!

Бо від холодного ангіну

корівка може підхопить.

Їй треба дати вітаміну

і з медом чаєм напоїть.

Володимир Верховень

Весняні листочки

Такі цікаві ці листочки –

сидіть у брунечках не хочуть!

Видніють їх зелені очки,

і чути, як вони лопочуть.

Цілує сонечко у тім’я,

легкий вітрець леліє ніжно.

Далеко їм до первозим’я,

про осінь думати ще смішно.

Попереду в листочків – літо!

Пора і росту, і змужніння.

А поки що вони – як діти,

які не можуть без коріння.

Віра Правоторова

                                               ЧУДОВА ДИВИНА

                                              Гляньте всі, як у садочку

                                              На деревах, наче очки,

                                              Відкриваються бруньки -

                                              Просинаються соньки.

                                              А ізвідти, а ізвідти

                                              Виглядають дивні квіти.

                                              І уже на весь садок

                                              Линуть пахощі квіток:

                                              Абрикосових, вишневих,

                                              Черешневих ,яблуневих...

                                              Ця чудова дивина

                                              Називається..... (ВЕСНА)