ѕ≥знайко
ѕошук на сайт≥
ѕошук автора    ѕошук твору за назвою

ƒо розд≥лу:  азки та опов≥данн€ про зиму

Ћана –а

ƒе живе —в€тий ћиколай

ќпов≥данн€

ƒруз≥, а чи знаЇте ви, де живе св€тий ћиколай? “ак, так, той самий добрий д≥дусь ћиколай, €кий вс≥м на «емл≥ допомагаЇ та даруЇ 19 грудн€ слухн€ним малюкам подарунки, тихесенько-тихесенько кладучи њх п≥д подушки.  оли не знаЇте, то € вам розпов≥м казку про нього, а ви послухайте.
¬ чудов≥й крањн≥, €ку сам Ѕог, щедро обдарував зеленню та кв≥тами, степами та л≥сами, блакитним небом та морем, р≥чками та рад≥сними п≥сн€ми, Ї чар≥вний таЇмничий л≥с. …ого таЇмнич≥сть неможливо так просто п≥знати. Ќа перший погл€д, це звичайний л≥с, ≥ все в ньому н≥би звичайне. ќднак Ї в цьому л≥с≥ така чар≥вна невидима стежинка, €ка веде до казковоњ  гал€вини. “ут нема н≥ зими, н≥ л≥та, н≥ дн€, н≥ ноч≥, н≥ дощ≥в, н≥ злив, але завжди Ї сонце ≥ Ї м≥с€ць. “ут в≥дсутн≥ земн≥ проблеми, дерева вкрит≥ смачними плодами, а земл€ ус≥€на запашними €г≥дками. “ут живуть дивн≥ тварини ≥ птахи добр≥ та лаг≥дн≥, €к≥ один на одного не полюють ≥ сп≥лкуютьс€ людською мовою.
¬се чудово ≥ мирно у тому чар≥вному простор≥, в  ц≥й безкрайньо-добр≥й крањн≥.
≤ саме серед того таЇмничого л≥су на т≥й чар≥вн≥й гал€вин≥ росте старезний-престарезний, величезний-превеличезний ƒуб. ¬ нього товстелезний могутн≥й стовбур, що й пТ€тдес€т малюк≥в, вз€вшись за руки, не охопл€ть його, м≥цне, н≥би вс≥ сили земних скель, кор≥нн€, й пишна в≥чнозелена крона, що с€гаЇ самого неба. Ќа верх≥вц≥ ƒуба сидить великий та мудрий —ок≥л, в≥н маЇ можлив≥сть ≥з такоњ висоти спогл€дати усю «емлю ≥ бачити вс≥х людей. «-п≥д м≥цного кор≥нн€ того ƒуба беруть початок дв≥ р≥чки: «олота –≥ка Ћюбов≥ та —р≥бна –≥ка ўаст€. ¬оди тих р≥чок розт≥каютьс€ по вс≥й «емл≥. ќч≥ людини не можуть побачити њх, а от людськ≥ серц€Е так. —воњми хвильками р≥чки можуть наповнити щаст€м т≥льки добр≥ та чуйн≥ серц€.
Ќа великому ƒуб≥ ростуть €скрав≥ жолуд≥, що с€ють, наче з≥рочки, вони м≥ст€ть в соб≥ бажанн€ людей, але т≥льки щир≥ та добросердн≥ бажанн€, бо зло до ц≥Їњ гал€вини н≥€к не може потрапити. «ло, що схоче потрапити сюди, зустр≥чають два здоровенн≥ ќрли-страж≥. ÷е птахи з величезними могутн≥ми дзьобами, €к≥  можуть розбивати камТ€н≥ гори, з величезними к≥гт€ми, що розтрощують найм≥цн≥ш≥ скел≥, в €ких п≥рТ€ Ц гостр≥ стр≥ли, а погл€д н≥коли не засинаючих очей випром≥нюЇ блискавки. ўе жодне зло, жодне лихо не втекло в≥д покаранн€ ќрл≥в-страж≥в.
Ѕ≥л€ величезного ƒуба росте  алина ƒобра. ѕилок њњ кв≥т≥в найчар≥вн≥ший, в≥н м≥стить в соб≥ добро, а плоди  алини Ц €г≥дки Ц м≥ст€ть красу. ”  алини Ї одна г≥лочка, що не кв≥тне цв≥том ≥ не вкриваЇтьс€ плодами, то г≥лочка Ц чар≥вна соп≥лочка, звуки €коњ лунають добром ≥ можуть добиратис€ до злих сердець, щоб хоч тр≥шечки помТ€кшити злосердд€.
¬еликий ƒуб ≥  алина ростуть посеред кв≥тковоњ гал€вини, ≥ кв≥ти там небачено дивовижноњ краси та небачено €скравих кольор≥в. “≥ чудов≥ кв≥ти Ц то людськ≥ мр≥њ. ¬они ростуть, кв≥тнуть, випром≥нюють красу. ј коли щаслив≥ мр≥њ зд≥йснюютьс€, тод≥ вони перетворюютьс€ на метелик≥в, та таких казково-чудових ≥ життЇрад≥сних, що вс≥ зв≥р≥, пташки, а ще сонце ≥ небо душевно посм≥хаютьс€, коли дивл€тьс€ на них.
ќсь саме в такому л≥с≥ п≥д величезним ƒубом ≥ живе добрий св€тий ћиколай. “а в≥н не просто так соб≥ сидить, н≥, в≥н д≥йсно живе, весь час допомагаючи люд€м ≥ тваринам.
ћудрий —ок≥л зл≥таЇ до ћиколи та й каже:
Ц ћиколо, там далеко за мор€ми л≥с горить.
ћикола тод≥ щойно насилаЇ дощов≥ хмари до л≥су.
Ц ћиколо, в≥йна у людей.
“од≥ ћикола бере калинову соп≥лочку що зроблена з г≥лочки  алини ƒобра ≥ граЇ на н≥й, а звуки лет€ть добрими п≥счинками до сердець людських.
Ќу а вс≥ звертанн€, проханн€ про допомогу ћикола сам чуЇ, бо лунають вони через весь л≥с:
Ц ћиколо, допоможи!
Ц ћиколо, пор€туй!
¬с≥м, хто звертаЇтьс€ до нього, ћикола не в≥дмовл€Ї, а допомагаЇ.
ќдин раз на р≥к, 19 грудн€, ћикола вирушаЇ по «емл≥ та вс≥м мал€там ≥ зв≥р€там, €к≥ слухаютьс€ маму й тата, в≥н даруЇ подарунки. ¬с≥ мешканц≥ чар≥вного л≥су дапомагають ћикол≥ з≥брати м≥шок зд≥йсненн€ бажань. “ам Ї ≥ подарунки, ≥ зд≥йснен≥ мр≥њ. ј ще ћикола бере ≥з собою чар≥вну скриньку, в €к≥й тримаЇ найчар≥влив≥шу сум≥ш у св≥т≥ Ц пилинки з кв≥точок  алини ƒобра ≥ краплинки з двох р≥чок: «олотоњ –≥чки Ћюбов≥ та —р≥бноњ –≥чки ўаст€. ¬се це зм≥шуЇ ћикола в др≥бненьк≥ з≥рочки-пилинки. ¬ свою казкову н≥ч, коли вже вс≥ подарунки роздан≥, ћикола обл≥таЇ навколо «емл≥ й розкидаЇ той чар≥вний, життЇдайний пилок, €кий проникаЇ у кожне серце, що бТЇтьс€ на «емл≥. Ќу, а пот≥м повертаЇтьс€ до себе у л≥с ≥ Ц знову за справи, знове допомагати всьому живому.
Ќу от, друз≥, тепер ви вже знаЇте, де живе добрий д≥дусь св€тий ћикола. “ому не забудьте загадати бажанн€, €ке зас€Ї з≥рочкою в жолуд≥ на в≥чнозеленому ƒуб≥, та не забудьте про своњ щиросердн≥ мр≥њ, що розкв≥тнуть дивовижними кв≥тками на кв≥тков≥й гал€вин≥. јле головне Ц майте чуле, доброзиливе серце, збирайте у нього т≥льки пилок добра, ≥ тод≥ до нього з легк≥стю зможуть потрапити чар≥влив≥ хвильки –≥чок ўаст€ ≥ Ћюбов≥.


Ћана –а - подивитись вс≥ твори

ƒата публикац≥њ: 30.01.2012