Віктор Терен
БІЛІ СЛОНИ

Із холодних країв,
З далини,
Поприходили білі слони.
Он під вікнами стали, вухаті,
Аж стемніло трішечки в хаті.
Будуть з нами вони до весни –
Білі-білі замети-слони.
А весна засміється в гаю –
Підуть знову на північ свою.

Леонід Куліш-Зіньків
ВРАНЦІ БІЛЯ ХАТИ

Вранці біля хати
Малесенькі сліди –
Зайчатко вухате
Приходило сюди.
Стояло біля хати,
Ступило на поріг –
Хотіло нам сказати,
Що випав перший сніг.

Євген Юхниця

***

На порозі мазанки –
З ковдрою санчата.
От, у них, як власники,
Вгрілися зайчата.

І надвір Яриночка
Плаче, не вмовляється.
Вийде хто з хатиночки –
Зайчики ж ...злякаються.

Віктор Терен
ДІД МОРОЗ

Дід Мороз нам всього приберіг,
Все роздав – і ступив за поріг.
А його дітвора
Не пускає з двора:
– Ти, дідусю, гостюй цілий рік!
Будеш з нами ходить по гриби,
Будеш з річки тягти коропи,
Жартувати в гурті
І ганяти котів –
Залишайся, що хочеш роби!
Дід погодивсь ходить по гриби
І тягати важкі коропи...
А ганяти котів
Він чомусь не схотів –
Та й пішов за високі горби...

Катерина Перелісна
ДЛЯ ПОТІШЕЧКИ

Попід вікнами Мороз
Ходить-щулиться,
То загляне у садок,
То на вулицю:
– Де ж це дітоньки малі
Поховалися,
Та невже ж вони мене
Ізлякалися?
Я ж їм шкоди не зроблю
Анітрішечки,
Тільки носика вщипну
Для потішечки!

Леся Вознюк  http://vozniuk.com/lesia/
ЗАВІРЮХА І ЗАЙЧИК 

Завірюха сніжно-біла
в лісі зайчика зустріла.
Каже хитро завірюха:
– Заховай, зайчиську, вуха,
бо я злюча та колюча,
ще й щипуча і кусюча.

– Вас, люб’язна завірюхо,
не бояться зовсім вуха,
бо ви добра: у лісочку
замели мої слідочки.
Не піймають звірі хижі:
злі вовки та лиски рижі.

Володимир Верховень
ЗИМОВА КАЗКА

З темного лісу, з далеких доріг
Казка зимова приходить до всіх.

В неї сап’янці – м’які чобітки,
На кожушанці – сріблясті зірки.

Очі, немов самоцвіти, блищать,
А за плечима мішок – пригощать.

Що кому хочеться – збудеться в сні,
Просто насниться тобі і мені.

Зайде вона в кожну хату і дім,
Скаже дорослим і дітям малим:

– Будьте щасливі, здорові живіть!
Хай не кінчається радісна мить!

З неба сніжинок блакитні рої
Тихо летять на врочисті гаї.

Місяць у санки запрягши, Звіздар
Світом розвозить казковий той чар.

В срібному інеї сосни стоять,
В жовтому сяйві верхівки горять.

Скоро годинник дванадцять проб’є,
Казка зимова – дитинство твоє.

Володимир Верховень
ЗУСТРІЧАЙТЕ НОВИЙ РІК!

Ніч, мов дівчинка цікава,
Заглядає в кожний двір.
То наліво, то направо
Сипле повну пригірщ зір.

А за нею на санчатах
Їде місяць-молодик.
І відлунює по хатах:
– Зустрічайте Новий рік!

„Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Щоб всього було доволі
І в коморі, і на полі!”

Йде колядників ватага,
Подарунків повний міх.
Де хазяїн – там розвага,
Де хазяйка – спів і сміх.

„Щедрик, щедрик,
Щедрівниця,
Добра з маслом
Паляниця,
А сухая –
Не такая”.
Геть мороз від них тікає!

Тільки віхола мітлою
Заміта глибокий слід –
Кучугурою-горою
До самісіньких воріт.

„Ой колядка, колядниця,
Дайте маку і кутиці.
Як не дасте, одкажіте,
Моїх ніжок не знобіте”.

З неба сіється пороша,
Наче мелене зерно.
А хлоп’я-котигорошок
Не вмовкає все-одно:

„Що щедрушка –
То пампушка,
Що й щедреник –
То й вареник”.
У мішок зберу я
Все, що нащедрую!

Пахне хвоя в теплій хаті,
І витає Божий дух.
І на покуті маляті
Усміхається дідух.

Володимир Верховень
ДІД МОРОЗ СПІШИТЬ НА СВЯТО

Дід Мороз удома звично
Не сидить в ніч новорічну.
В нього клопотів багато –
Не спізнитися б на свято!

– Ждуть зайчата на гостину,
Обіцяв їм капустину.
Клишоногому ведмедю
Завезу горнятко меду.

Вепру дикому у стужу
Жолуді смакують дуже.
Білченятам по горішку
Залишу десь на поріжку.

До крота загляну в нору –
Бульба буде саме впору.
А сусідку, сіру мишку,
Пригощу книшем в затишку.

Для сови ось окуляри –
Про всяк випадок, дві пари.
А горобчики й синички
Хай летять до годівнички.

Для ворони є намисто –
Не звичайне, а перлисте.
Що сороці-білобоці?
Брязкальце в Новому році!

По дорозі лося стріну –
Запашного сіна кину.
Не лякай, сохатий, марно!
Може, вийде з хащі сарна.

Покружляю ще по лісу,
Щоб вручить дарунок лису.
Завітаю наостанці
До знайомих сіроманців.

А вже потім через поле
Поспішу скоріш у школу.
У садок зайду дитячий,
Чи ніхто бува не плаче?

В тиші б’є годинник лунко.
Треба встигнуть подарунки
Малюкам усім роздати.
Ось тоді й почнеться свято!

Михайло Стельмах
ЙДЕ ЗИМА

В галстуку синичка
Сіла на осичку.
Здивувалась птиця:
– В галстуку синиця,
Закриває шию,
Хоч іще й не віє.
Коли дятел з бука
Телеграму стука:
– Йде зима борами,
Дід Мороз – річками.
Їх синичка вздріла –
Галстук начепила.

***
Сію, вію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Сію щедро із долоні
По долівці, по ослоні,
Засіваю вашу хату –
Будьте радісні й багаті.
Сію густо, перехресно –
На добробут людям чесним.
Промовляю з кожним кроком:
„З новим щастям, з Новим роком!”

***
Я маленький пастушок,
Загорнувся в кожушок,
На скрипочку граю,
Вас усіх вітаю.
А ви, люди, чуйте,
Коляду готуйте –
Яблучка, горішки –
Дітям для потішки.

Лель-Анатолій Загрудний
КОЛЯДА

Коляд, коляд, колядниця,
У господарів світлиця,
Не світлиця – вишиванка,
Чисто цяця-забавлянка.
Господиня, як той мак,
А господар – то козак.

Зустрічайте Коляду,
Я колядку вам спряду
Зі смішиночок-дзвіночків
І пшеничних колосочків,
Із намистечка калини
І світанків України.

Привітайте Коляду,
Пригощайте до ладу,
А за щедрість, добрі люди,
Вам достаток завжди буде,
А ще любощі в оселі
І співаночки веселі,
І смішинки-веселинки,
І дитинонька-картинка.

Катерина Перелісна
МОРОЗ

Дід Мороз засніжений,
Руки крижані,
У віконце стукає:
– Відчиніть мені!

Та пустіть погрітися,
Хоч біля дверей…
Бачу, як вам весело!
Скільки тут дітей!

Ех, якби на вулиці
Я їх запопав!
Ніжки поморозив би,
Щічки пощипав!

А то, бач, за стінами,
У теплі сидять
І пороздягалися
Та ще й цвірінчать!

Анатолій Качан
НОВОРІЧНА ПРИГОДА

В нашу хату зайшов уночі
Дід Мороз із мішком на плечі
І говорить: „Із темних дібров
Я до вас дуже довго ішов...”

А мене бере сумнів чогось:
Хто насправді оцей Дід Мороз?
Може, він не із темних дібров,
А  з  бюро  добрих  послуг  прийшов?

Дід Мороз ці думки відгадав,
Та ні слова чомусь не сказав.
Він лише мені руку потис –
І я інеєм білим обріс.

Леся Вознюк
ПРОХАННЯ ДО МИКОЛАЯ

Миколаю святий,
 Миколайчику!
Не для себе прошу я,
 для зайчика,
бо про мене дбає
 родинонька,
ну а він, мабуть,
 сиротинонька.
У садочок прибігав –
 хвіст куценький –
та від холоду тремтів –
 був босенький.
Чоботята подаруй
 ти м’якенькі,
щоб було йому у лапки
 тепленько.
Усміхнувся Миколай,
 Миколайчик:
– З подарунком буде хлопчик
 і зайчик,
та благословенна
 родинонька,
де зростає чуйна
 дитинонька.

Леонід Куліш-Зіньків
ТАНЦЮВАЛИ ЗАЙЧИКИ

Танцювали зайчики у гайку,
На сніжку біленькому, на сніжку.
Вибивали лапками гопака,
Хоч мела хурделиця
Ще й яка.
Гарно побігайчики
Стриб та скік –
Зустрічали зайчики
Новий рік.

Юлія Смаль
ХМАРИНКИ

Сперечалися хмаринки,
Швидше хто вдягне ялинку.
Враз посипали сніжинки –
Всі ялинки в кожушинках.

А чия гарніша шуба?
В кого тонша, в кого груба?
Сперечалися хмаринки,
Аж закінчились сніжинки.

Галина Малик
ПРО СТАРЕНЬКІ КАПЦІ

У старої бабці
Миші вкрали капці.
Потягли не в нірку –
На льодову гірку.
Гей, мишва-малята,
Маєте санчата!

Ми старенькій бабці
Купим iншi капці –

Теплi-теплi, на хутрі,
I не скажем, де старі!

Леся Вознюк
ЯК ВІТАЄТЬСЯ ЗИМА

А чому це у Марічки
зарум’янилися щічки?
Дівчинка всміхається:
– Морозець щипається.
А чому це у Марічки
морозець щипає щічки?
Дівчинка всміхається:
– Так зима вітається.

Павло Мовчан
СНІГ

Прийшов сніг-білоніг,
Борода патлата,
Сів тихенько на поріг,
Попросивсь до хати.

Каже: „Холодно мені,
Змерзли ноги босі”.
Мати каже: „Е, ні-ні…
Відпочив – і досить…”

Сніг поволеньки підвівсь
Та й пішов у поле.
Білі брови, білий ніс,
А в кишенях – холод.

Озирнувся білий сніг,
Засміявся біло –
Білі губи, білий сміх,–
Пір’я полетіло.

Володимир Ладижець
У САДУ ПІД СІРИМ ГРАБОМ

Ми в саду під сірим грабом
Снігову зліпили бабу.
З дому моркву я приніс –
Вийшов добрий бабі ніс!
І як тільки стали в коло
Бабі танець станцювати,
Загукав до нас Микола:
– Йдіть до хати,
Кличе мати!
Обігрілись, попоїли,
Та й до саду, знов до діла.
Тільки хто ж це тут ходив?
Бабі носа відкусив?
Ми туди,
Ми сюди –
У снігу чиїсь сліди.
– Може, заєць?
– Ні, ні, ні!
Це мабуть сліди свині.
Ой, це вовк або ж ведмідь,
Ой, тікайте, ой, біжіть!
Раптом тріснула лоза,
А з-за кущика коза,
Аж вклоняється, так просить:
– Дайте ще одного носа!

Катерина Перелісна
ЩЕДРИК

Щедрик, щедрик, щедринець!
Ой, який я молодець:
Прийшов посипати –
Забув зерна взяти…

Та маю в кишені
Гороху з півжмені.
Сію, вію жито
У зимі на літо.

Нехай Бог поможе,
Щоб все було гоже!
З Новим роком будьте,
Мене не забудьте!

Євген Юхниця

***

На санчаточках – між сосен!
На ґринджолках – з пагорбка!
На крилатках легконосих
Дітвора – гусаронька!

А на глабцях та козирках –
Сміх поважних та малечі.
Лежебоці ж – і з квартирки
Навіть в хаті холоднеча...

---

Ліна Біленька
ВІРЮ В ЧУДЕСА

Сонце сипле промені
На рипливий сніг,
Діаманти хто мені
Кидає до ніг?

Це ж зимове сонечко,–
Ой, яка краса!
І гукає донечка:
– Вірю в чудеса!..

---

Василь Моруга
НІЧКА-НОВОРІЧКА

Гарна нічка-новорічка!
Найчудовіша в зимі!
Новорічка-чарівничка…
Поміркуйте-но самі:
На ялинках ця чаклунка
Скрізь запалює зірки
І найкращі подарунки
Нам кладе під подушки.
О дванадцятій годині
Похитнеться стрілка-скік!
І ми всі за мить єдину
Підростем на цілий рік.

Усі права на твори належать авторам. У разі незгоди авторів з публікацією їхніх творів на сайті http://posnayko.com.ua  просимо повідомити про це редакцію.