Пізнайко
До розділу: Проблеми виховання

Друга дитина у родині. Частина 1

Перед багатьма жінками, що очікують на появу другої дитини, постає питання: як і коли сказати про це старшому малюкові. І, взагалі, як правильно себе поводити, щоб первісток не відчував себе обділеним маминою увагою та любов’ю.

Більшість спеціалістів рекомендують повідомити старшій дитині про поповнення у сім’ї після третього місяця вагітності. Животик стає вже помітним, і є про що поговорити. Незважаючи на те що малюк довго та наполегливо «просив» у вас братика чи сестричку, насправді він не розуміє, що для нього значить поява немовляти у домі. Тому підготовку старшої дитини до її нової ролі краще почати зі знайомства з іншими маленькими дітьми. Сходіть у гості до друзів, у яких нещодавно з’явилася дитина. Добре якщо у вас буде можливість провідати подругу в пологовому будинку. Розкажіть своєму первістку про те, що всі немовлята дуже безпорадні (не вміють ходити, самостійно їсти тощо). Про те, що вони потребують бережливого ставлення та ніжного догляду. Однак не забудьте сказати малюку, що хоча вам і доведеться багато часу приділяти немовляті, у вас вистачатиме часу і на нього, старшого, що ви його любитимете так само сильно.

Ви можете переглянути разом зі своїм старшим малюком його фотографії, де він був ще немовлятком, або фото, де він ще знаходився у маминому животику. Поясніть йому, що він теж був колись маленьким і беззахисним. Покажіть дитині її перші крихітні речі (повзунки, сорочечки), щоб вона усвідомила, що теж була маленькою.

Якщо ви себе погано почуваєте під час вагітності і вам необхідне лікування у стаціонарі, то поясніть дитині, з чим буде пов’язана ваша відсутність. Частіше телефонуйте їй, обговорюйте з нею її дитячі проблеми.

Після пологів дозвольте малюку провідати вас у пологовому будинку. Обніміть його, поцілуйте, скажіть що раді його бачити. Дозвольте первістку доторкнутися до братика чи сестрички, поцілувати немовля. Вам може здатися, що дитина робить щось не так, вона не надто обережна чи навмисне робить малюку боляче. Тільки не сваріть її і не виявляйте своєї роздратованості. Спокійно поясніть і покажіть, як потрібно робити. Дитина шукає вашого схвалення, тому вона старатиметься все зробити, як ви скажете.

Звісно, попервах немовля вимагатиме від вас дуже багато уваги. Воно більше часу проводитиме у вас на руках, ви годуватимете його, ніжитимете та співатимете йому. Та не забувайте, що не менш важливо для вас задовольняти емоційні потреби і вашої старшої дитини. Не виключено, що за деякий час після появи другої дитини старша може припинити проситися на горщик, самостійно вдягатися чи залізти до малюка у ліжечко і почати плакати, як немовля. Найчастіше така ситуація виникає, коли старшій дитині менше 3 років. Спеціалісти називають це регресією, викликаною появою нової дитини. Це доволі поширене явище. Просто малюк відчуває, що він уже не є для вас центром Всесвіту, йому не подобається, що його місце зайняв хтось інший, і таким чином виявляє свої ревнощі. Будьте терплячими та виявіть співчуття до малюка. Дозвольте йому знову поносити підгузки, проте лише деякий час, у вигляді гри. Дайте зрозуміти, що постійно грати маленького йому не варто. Коли він зрозуміє, що ви досі його любите, необхідність такої гри зникне.

Дитина, старша 3 років, може навіть виявити агресію щодо «суперника». Частіше за все це неусвідомлений вчинок. Він керується страхом втратити вашу любов і захист. Не кричіть і не звинувачуйте дитину, допоможіть їй проговорити свої тривоги. Їй важливо знати, що ви розумієте її та не засуджуєте. Говоріть, що не вона, дитина, погана, а що її вчинок поганий і вам така її поведінка не подобається.

Оточіть свою старшу дитину додатковою увагою. Частіше залишайтеся з нею наодинці, грайте, читайте їй перед сном книги. Це може робити не тільки мама, але й інші члени сім’ї. Покажіть їй відеозаписи, коли вона була ще немовлям. Вона зрозуміє, що як ви її любили тоді, так ви її любите і зараз.

Тільки від батьків залежить щастя усіх дітей у сім'ї. Та в будь-якому випадку старша дитина, первісток – потерпіла сторона. Є навіть термін – «детронація дитини». Найчастіше за все первісток дійсно звалений з п’єдесталу. І ця гіркота може «обпікати» його все життя. Дитина змушена стати борцем (за любов, увагу, схвалення тощо). Доведено, що старші діти або «ламаються», стаючи закомплексованими, безликими людьми, або стають лідерами, досягають великих успіхів у житті, в них розвиваються сильні, жорсткі риси характеру. Часто вони воюють самі з собою, зі своєю невпевненістю, комплексом меншовартості, скутістю. Молодші ж діти часто через зніженість і бажання батьків захистити їх від життєвих негараздів стають слабкодухими, лінивими. Вони не навчилися самостійності, оскільки старша дитина брала на себе основне навантаження. Їм простіше і далі жити під чиїмось крильцем (мами, старшої сестри). Таке трапляється при неправильній поведінці батьків!

Нехай усі ваші діти ростуть щасливими і впевненими у собі!



Дата публикації: 13.12.2016