Чи правильно говорить ваш малюк. Частина 2

У першій частині статті ми розглядали поділ дошкільнят на «балакунів» і «мовчунів». Адже, визначення, до якого саме типу належить ваша дитина, допоможе виробити оптимальну модель поведінки у процесі спілкування з малюком. Однак, якщо у 2–3 роки дитина не заговорила, варто звернутися до логопеда.

Основними тривожними дзвіночками для прийняття цього рішення можуть стати такі підстави:

1. Малюк плутає звуки. Дитина неправильно вимовляє слова: переставляє їх, замінює одні звуки іншими. Скористайтеся невеличким тестом для більшої певності: зробіть так, аби малюк не бачив ваших губ, і запропонуйте йому повторити за вами деякі слова. Обирайте слова, де чергуються голосні та приголосні: «песик», «телефон», «будинок»… Якщо дитина легко повторює їх, вам не варто хвилюватися.

Систематичні помилки можуть свідчити про порушення звукового сприймання. Це означає, що малюк не розрізняє схожих звуків і не може запам’ятати слова, які важко вимовляти. У такому разі логопед допоможе вирішити проблему.

2. Говорить у ніс. Таке порушення має насторожити батьків. Причина може бути в аденоїдах. Але якщо лікар-отоларинголог (ЛОР) не виявив порушення, це може свідчити про неузгодженість роботи артикуляційного апарата й носоглотки. Виявити це легко, такий звук виникає, коли дитина говорить і не дихає носом. Піднесіть до обличчя малюка дзеркало і побалакайте з ним. Якщо поверхня дзеркала запотіває лише біля рота, необхідно звернутися до спеціаліста.

3. Розтягує голосні. Малюк нормально вимовляє звуки у словах, але голосні тягне (чимось схоже на заїкання). Якщо така вимова з’явилася після стресу, необхідно відразу звернутися до лікаря. За відсутності стресового фактора причиною такої вимови може бути копіювання малюком когось авторитетного для нього (героя мультфільму, близьких людей). До цього батькам треба поставитися серйозно, адже копіювання згодом може перерости у звичку і спричинити серйозний дефект мовлення дитини.

4. Погано вимовляє слова. Складається враження, що дитина розмовляє з повним ротом. За таких обставин знадобиться допомога логопеда у тренуванні артикуляційних м’язів та корекції мовлення.

5. Малюк мовчить. Коли малюк засмучений, він тихо плаче, радість виявляє лише усмішкою. Говорить дуже рідко і погано повторює за вами слова. Це може бути викликано тим, що ви мало спілкуєтеся з дитиною. Якщо так – треба негайно виправляти ситуацію.

Коментуйте свої дії, розповідайте про роботу, запитуйте малюка про щось. Уважно стежте, чи будуть зміни. Якщо малюк продовжує мовчати, варто звернутися до спеціаліста.

Основними ознаками порушення розвитку мовлення дитини відповідно до віку дошкільника також прийнято вважати:

- якщо малюк у віці 2 років не показує частини тіла, які йому називають, або рідних на світлинах;

- якщо в 2,5 роки не знає різниці між поняттями «великий» і «маленький»;

- у 3 роки не може переказати короткі вірші та казки, не може назвати свої ім’я та прізвище. Малюка ніхто, крім матері, не розуміє;

- у 4 роки не знає жодного вірша, назв кольорів. Крім того, дитина не вимовляє жодного шиплячого чи свистячого звука;

- у 5–5,5 років дитина не вимовляє звуки [л] і [р].

Ймовірні причини таких порушень ми розглядатимемо в останній частині статті. Чекайте на неї за тиждень у розділі «Корисне».