ѕ≥знайко
ƒо розд≥лу: ¬се дл€ раннього розвитку

“елев≥зор: дит€ча н€н€?

«найомство з телев≥зором у багатьох малюк≥в починаЇтьс€ ще у в≥ц≥ до 1 року, коли мама вмикаЇ Ђ€щикї, щоб подивитис€ улюблений телесер≥ал чи ток-шоу. ƒитина при цьому повертаЇ гол≥вку на звук, пом≥чаЇ €скраву картинку. ƒал≥ батьки, стомлен≥ на робот≥, сад€ть дитину перегл€нути мультф≥льм чи п≥знавальну передачу, зв≥льн€ючи соб≥ час дл€ власних справ. ѕот≥м малюк вже й сам просить ув≥мкнути йому телев≥зор або й самотужки чудово вправл€Їтьс€ з пультом. ≤ ось в≥н уже годинами сидить перед блакитним екраном, влаштовуЇ ≥стерики, €кщо його в≥дривають в≥д спогл€данн€, в≥дмовл€Їтьс€ њсти без рухомих картинок. «найома ситуац≥€, чи не так? “елев≥зор входить у житт€ дитини ≥ стаЇ њњ л≥пшим другом. ћоже, це не так вже й погано? јдже малий п≥д час перегл€ду не бешкетуЇ, не кричить, не вимагаЇ до себе уваги, не займаЇтьс€ дурниц€миЕ

—пробуймо зТ€сувати, чи д≥йсно телев≥зор такий корисний в рол≥ Ђн€н≥ї.

 оли малюк дивитьс€ телев≥зор, перед його очима проходить неск≥нченна низка образ≥в, що зм≥нюютьс€. ÷е дуже стомлюЇ, в першу чергу, його з≥р. ” книжц≥ розгл€дати ≥люстрац≥ю можна довго Ц так довго, €к хочетьс€. ѕогл€д при цьому перем≥щуЇтьс€ на т≥ елементи ≥люстрац≥њ, €к≥ найб≥льше ц≥кавл€ть у цей момент. ѕри перегл€д≥ ж телев≥зора око малюка не встигаЇ зупинитис€ на одн≥й точц≥, €к вона вже зм≥нюЇтьс€. ≤ так без к≥нц€. –езультатом цього Ї так званий Ђзастиглий погл€дї Ц погл€д, €кий не намагаЇтьс€ сконцентруватис€ ≥ спр€мований в одну точку. „исленна зм≥на кадр≥в призводить ще й до перенапруженн€ нервовоњ системи, оск≥льки мозку потр≥бно опрацювати вс≥ образи, що надход€ть до нього. «агалом, дитина дуже емоц≥йно ставитьс€ до побаченого, хоча ≥ не встановлюЇ лог≥чних звТ€зк≥в м≥ж картинками, оск≥льки просто не вм≥Ї цього робити. ј у в≥ц≥ до 4 рок≥в мал€ взагал≥ сприймаЇ все побачене за д≥йсн≥сть, бо не здатне розр≥зн€ти реальне та вигадане.

якщо так, то нема чого й дивуватис€, €кщо п≥сл€ рекламних ролик≥в дитина в≥ритиме, що матиме купу друз≥в, придбавши шоколадку. “ут треба окремо сказати про те, що рекламу робл€ть профес≥онали, €к≥ чудово розум≥ютьс€ на способах впливу на людей. —аме тому людина у вибор≥ будь-€ких товар≥в надаЇ перевагу розрекламованим. ўо вже казати про дитину, на €ку ще легше вплинути, адже вона все сприймаЇ на в≥ру?

ƒехто з батьк≥в т≥шить себе думкою, що њхн≥ д≥ти не провод€ть час перед телев≥зором безц≥льно, оск≥льки дивл€тьс€ розвивальн≥ програми. ÷е також сп≥рне питанн€. ѕо-перше, наск≥льки €к≥сними Ї ц≥ програми, можна лише здогадуватис€. Ѕ≥льш≥сть ≥з них створюютьс€ без участ≥ дит€чих психолог≥в, педагог≥в, логопед≥в, пед≥атр≥в ≥ п≥сл€ консультац≥й маркетолог≥в ≥ п≥ар-менеджер≥в. ѕом≥ркуйте сам≥, дл€ чого створено так≥ передач≥. ѕо-друге, дуже нањвно вважати, що пасивне спогл€данн€ може чомусь навчити. ƒитина вчитьс€ в активному сп≥лкуванн≥. ўоб навчити малюка говорити, з ним треба розмовл€ти. ј щоб навчити правильно говорити, варто багато розмовл€ти, читати, розпов≥дати казки, сп≥вати п≥сень. “елев≥зор геть не спонукаЇ до сп≥лкуванн€, бо в≥н не ставить запитань, не загадуЇ загадок, не вимагаЇ повторити за ним слово ≥ не перев≥р€Ї правильн≥сть його промовл€нн€. ƒивл€чись лише на героњв мультф≥льм≥в, не можна опанувати правильну артикул€ц≥ю. ” ан≥мованих героњв њњ немаЇ. Ѕатькам варто памТ€тати, що оволод≥нн€ мовою в≥дбуваЇтьс€ безпосередньо в живому д≥алоз≥, коли у малюка зад≥€н≥ голосовий апарат, в≥дчутт€, м≥м≥ка, жести. ќсь чому д≥ти, €к≥ багато часу провод€ть перед екраном, здеб≥льшого мовчать, п≥зн≥ше починають звТ€зно говорити, надають перевагу сп≥лкуванню за допомогою жест≥в ≥ вигук≥в.

Ѕ≥льше того, звичка пасивно спостер≥гати за зм≥ною картинок у телев≥зор≥ призводить до того, що у дитини зТ€вл€Їтьс€ деф≥цит концентрац≥њ ≥ менше розвиваютьс€ творч≥ зд≥бност≥. ћалюка перестають ц≥кавити ≥нш≥ зан€тт€, йому потр≥бн≥ пост≥йн≥ зоров≥ враженн€, до €ких в≥н звик. ƒитина в≥двикаЇ придумувати дл€ себе нов≥ ≥гри, њй не хочетьс€ малювати, л≥пити, конструювати. ј зв≥дси пасивн≥сть, неуважн≥сть, невм≥нн€ зосереджуватис€. ≤ €кщо дл€ дошк≥льника це п≥вб≥ди, то дл€ молодшого школ€ра Ц це причина неусп≥шност≥ й в≥дставанн€.

ќсь дуже коротко про Ђплюсиї перебуванн€ дитини в залежност≥ в≥д телев≥зора. ≤ це ми ще не торкалис€ теми жорстокост≥ й агрес≥њ з боку д≥тей, €к≥ насл≥дують войовничих ≥ розкутих героњв сучасних мультф≥льм≥в з њхньою часто хамською повед≥нкою ≥ безкультурною мовоюЕ Ћ≥пше поговорити, €к запоб≥гти так≥й ситуац≥њ, коли телев≥зор займаЇ м≥сце батьк≥в ≥ друз≥в.



ƒата публикац≥њ: 12.12.2013