ѕ≥знайко
ƒо розд≥лу: ¬се дл€ раннього розвитку

–озвиток памТ€т≥ у дошк≥льн€ти

ѕрот€гом дошк≥льного в≥ку в≥дбуваЇтьс€ розвиток памТ€т≥. ” д≥тей безл≥ч запитань Ц мозок пост≥йно потребуЇ новоњ ≥нформац≥њ. ¬ цей пер≥од памТ€ть по швидкост≥ розвитку випереджаЇ ≥нш≥ властивост≥. ƒитина розгл€даЇ малюнок Ц ≥ згадуЇ, бачить незвичний предмет Ц ≥ починаЇ розм≥рковувати, пригадувати щось з≥ свого життЇвого досв≥ду.
Х ” 2-3 роки пом≥тну роль у розвитку памТ€т≥ в≥д≥граЇ уп≥знаванн€. ќднак усе б≥льшого значенн€ починаЇ набувати в≥дтворенн€.
Х ” середньому та старшому дошк≥льному в≥ц≥ продовжуЇтьс€ ≥нтенсивний розвиток образноњ памТ€т≥ (запамТ€товуванн€ предмет≥в ≥ њх зображенн€).

ƒуже часто, спостер≥гаючи, €к легко дитина засвоюЇ нову ≥нформац≥ю, доросл≥ робл€ть передчасн≥ висновки та спод≥ванн€. ќднак легк≥сть, з €кою малюк дошк≥льного в≥ку запамТ€товуЇ в≥ршики, л≥чилки, загадки, казки та мультф≥льми, по€снюЇтьс€ бурхливим розвитком його природноњ памТ€т≥. ƒитина запамТ€товуЇ все €скраве, незвичне, красиве, те, що привертаЇ увагу. ћалюк робить це мимов≥льно, не бажаючи того.

ƒошк≥льний пер≥од Ц час, коли переважаЇ природна, безпосередн€, мимов≥льна памТ€ть. ” 5-7 рок≥в у дитини починаЇ про€вл€тис€ дов≥льна памТ€ть. ¬она вже вм≥Ї розгл€дати предмети, може вести ц≥леспр€моване спостереженн€, у нењ розвиваЇтьс€ дов≥льна увага ≥ зТ€вл€ютьс€ елементи дов≥льноњ памТ€т≥. ≈лементи дов≥льного запамТ€товуванн€ Ц це головне дос€гненн€ дошк≥льн€ти. ƒов≥льна памТ€ть про€вл€Їтьс€ у ситуац≥€х, коли малюк самост≥йно ставить ц≥ль: запамТ€тати ≥ згадати. ќтже, розвиток дов≥льноњ памТ€т≥ починаЇтьс€ з того моменту, коли дитина самост≥йно ставить перед собою завданн€ Ц запамТ€тати. ƒов≥льне запамТ€товуванн€ буваЇ найб≥льш продуктивним тод≥, коли матер≥ал, €кий треба закарбувати в памТ€т≥, стаЇ зм≥стом активноњ д≥€льност≥ малюка. Ѕажанн€ дитини запамТ€тати потр≥бно вс≥л€ко п≥дтримувати, це передумова усп≥шного розвитку не т≥льки памТ€т≥, але й ≥нших п≥знавальних зд≥бностей: сприйн€тт€, уваги, мисленн€, у€вленн€ й у€ви.

–озвиток дов≥льноњ памТ€т≥ спри€Ї розвитку опосередкованоњ памТ€т≥ Ц найб≥льш продуктивноњ. ѕерш≥ кроки цього розвитку обумовлен≥ особливост€ми матер≥алу, що запамТ€товуЇтьс€: €скрав≥стю, доступн≥стю, незвичн≥стю, наочн≥стю тощо. Ќадал≥ можна посилювати памТ€ть дитини, провод€чи роботу з формуванн€ ум≥нь, групуючи, класиф≥куючи обТЇкти, узагальнюючи засвоЇн≥ знанн€ ≥ використовуючи результати цих узагальнень у нових п≥знавальних ≥ практичних ситуац≥€х.

ѕ≥д впливом навчанн€ формуЇтьс€ лог≥чна памТ€ть. ѕри цьому саме в≥д дорослого (вчител€) залежить њњ ефективн≥сть. ƒл€ розвитку лог≥чноњ памТ€т≥ важливо навчитис€ розум≥ти (проанал≥зувати, пор≥вн€ти, сп≥вв≥днести, згрупувати) матер≥ал, а вже пот≥м заучувати його.

√оловною причиною невм≥нн€ покращувати памТ€ть Ї в≥дсутн≥сть ≥нформац≥њ щодо засоб≥в дос€гненн€ ц≥Їњ мети. ј дехто вважаЇ, що памТ€ть Ц зд≥бн≥сть природжена, отже, удосконаленню не п≥дл€гаЇ. ќднак дитин≥ потр≥бно допомагати запамТ€товувати, њњ сл≥д учити контролювати правильн≥сть запамТ€товуванн€. ÷е Ї одн≥Їю з найважлив≥ших умов усп≥шноњ адаптац≥њ малюка до школи, навчанн€ та пост≥йного розумового навантаженн€.



ƒата публикац≥њ: 11.09.2012