Пізнайко
До розділу: Все для раннього розвитку

Розвиток пам’яті у дошкільняти

Протягом дошкільного віку відбувається розвиток пам’яті. У дітей безліч запитань – мозок постійно потребує нової інформації. В цей період пам’ять по швидкості розвитку випереджає інші властивості. Дитина розглядає малюнок – і згадує, бачить незвичний предмет – і починає розмірковувати, пригадувати щось зі свого життєвого досвіду.
• У 2-3 роки помітну роль у розвитку пам’яті відіграє упізнавання. Однак усе більшого значення починає набувати відтворення.
• У середньому та старшому дошкільному віці продовжується інтенсивний розвиток образної пам’яті (запам’ятовування предметів і їх зображення).

Дуже часто, спостерігаючи, як легко дитина засвоює нову інформацію, дорослі роблять передчасні висновки та сподівання. Однак легкість, з якою малюк дошкільного віку запам’ятовує віршики, лічилки, загадки, казки та мультфільми, пояснюється бурхливим розвитком його природної пам’яті. Дитина запам’ятовує все яскраве, незвичне, красиве, те, що привертає увагу. Малюк робить це мимовільно, не бажаючи того.

Дошкільний період – час, коли переважає природна, безпосередня, мимовільна пам’ять. У 5-7 років у дитини починає проявлятися довільна пам’ять. Вона вже вміє розглядати предмети, може вести цілеспрямоване спостереження, у неї розвивається довільна увага і з’являються елементи довільної пам’яті. Елементи довільного запам’ятовування – це головне досягнення дошкільняти. Довільна пам’ять проявляється у ситуаціях, коли малюк самостійно ставить ціль: запам’ятати і згадати. Отже, розвиток довільної пам’яті починається з того моменту, коли дитина самостійно ставить перед собою завдання – запам’ятати. Довільне запам’ятовування буває найбільш продуктивним тоді, коли матеріал, який треба закарбувати в пам’яті, стає змістом активної діяльності малюка. Бажання дитини запам’ятати потрібно всіляко підтримувати, це передумова успішного розвитку не тільки пам’яті, але й інших пізнавальних здібностей: сприйняття, уваги, мислення, уявлення й уяви.

Розвиток довільної пам’яті сприяє розвитку опосередкованої пам’яті – найбільш продуктивної. Перші кроки цього розвитку обумовлені особливостями матеріалу, що запам’ятовується: яскравістю, доступністю, незвичністю, наочністю тощо. Надалі можна посилювати пам’ять дитини, проводячи роботу з формування умінь, групуючи, класифікуючи об’єкти, узагальнюючи засвоєні знання і використовуючи результати цих узагальнень у нових пізнавальних і практичних ситуаціях.

Під впливом навчання формується логічна пам’ять. При цьому саме від дорослого (вчителя) залежить її ефективність. Для розвитку логічної пам’яті важливо навчитися розуміти (проаналізувати, порівняти, співвіднести, згрупувати) матеріал, а вже потім заучувати його.

Головною причиною невміння покращувати пам’ять є відсутність інформації щодо засобів досягнення цієї мети. А дехто вважає, що пам’ять – здібність природжена, отже, удосконаленню не підлягає. Однак дитині потрібно допомагати запам’ятовувати, її слід учити контролювати правильність запам’ятовування. Це є однією з найважливіших умов успішної адаптації малюка до школи, навчання та постійного розумового навантаження.



Дата публикації: 11.09.2012