ѕ≥знайко
ƒо розд≥лу: ѕроблеми вихованн€

–аптом ¬аша дитина ген≥й...

 ажуть, ген≥Їм потр≥бно народитись. Ќапевно, це так. јле ген≥альних особистостей, пов≥рте, набагато б≥льше, н≥ж нам пощастило п≥знати. “ому народитис€ мало, важливе вихованн€. як≥ ж основн≥ методи Ђрозкритт€ї вашоњ дитини чи, може, потенц≥йного ген≥€?..

Ќе кожен може бути педагогом Ц тим, хто вчить насамперед мислити, а значить Ц творити, винаходити, в≥дкривати... “им паче не вс≥ батьки впораютьс€ з цим непростим завданн€м. „имало з нас просто не розум≥ють д≥тей. јдже дит€чий св≥т так в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д св≥ту дорослих. —к≥лькох великих людей, знаних сьогодн≥ на ввесь св≥т, колись вважали дурними, неадекватними, аж до псих≥чно хворих, Ц лишень тому, що њхн€ думка була ≥ншою, в≥дм≥нною в≥д загальноприйн€тоњ? јле ж ми захоплюЇмос€ людьми, що лишили св≥й сл≥д в ≥стор≥њ. ј, щоби створити нове, варт≥сне, завжди треба щось зробити першим.

Genius Kid

“ут дуже допомагають вс≥л€к≥ мотивац≥йн≥ ≥стор≥њ на кшталт:
- ¬олт ƒ≥сней був зв≥льнений ≥з газети за браком ≥дей;
- ћенделеЇв мав тр≥йку з х≥м≥њ;
- ≈йнштейн не говорив до чотирьох рок≥в, вчитель характеризував його €к розумово в≥дсталого.

„омусь доросл≥ вчать, €к маЇ бути, що добре, а що Ц погано. ј, може, нам варто вчитис€ в д≥тей Ц у тих, чиЇ баченн€ ще не скал≥чено сумн≥вними п≥дручниками, €к≥ говор€ть ЂЌа нуль д≥лити не можна!ї ≥ не по€снюють чому. ¬и, до реч≥, замислювалис€ чому? ј хтось ≥з наших старих добрих вчител≥в на це запитанн€ в≥дпов≥в?

“ож, прислухаймос€ до д≥тей, принаймн≥ сумн≥ваймос€ в Ђдорослихї, та далеко не завжди правильних речах.

ѕамТ€тайте: д≥т€м важливо в усьому в≥дчувати п≥дтримку. Ѕудь-€ку ≥дею, хай найабсурдн≥шу, дитина маЇ висловлювати в≥льно Ц не натикаючись на вир€чен≥ очиська й репл≥ки штибу Ђ“и що таке кажеш? “ак же н≥хто не робитьї.

ћи звикли, що д≥ти Ђкриклив≥ї, Ђвперт≥ї, Ђвередлив≥ї... јле дл€ справжнього наставника вередливих д≥тей не буваЇ. Ќаше завданн€ €краз Ц знайти п≥дх≥д до дитини, в≥дшукати й усунути причину њњ невдоволенн€. —л≥д розум≥ти й говорити мовою конкретноњ дитини. јдже кожен ≥з них Ц хоч ≥ маленька, але вже ≥ндив≥дуальн≥сть. ≤ншими словами, потр≥бно знати, €к малеча дивитьс€ на св≥т, ≥ в≥дпов≥дно цей св≥т показувати; розум≥ти, €к дитина вчитьс€, ≥ в≥дпов≥дно навчати.

“од≥ й покажетьс€ той потенц≥ал, про €кий нам ≥з дитинства товкмачать, Ц словом, правда, Ц не д≥лом. ўоб максимально розкрити закладене в д≥т€х, потр≥бно геть в≥дмовитис€ в≥д авторитарного п≥дходу до вихованн€ та натом≥сть забезпечити б≥льшу свободу, самост≥йн≥сть. як≥ меж≥ ц≥Їњ свободи, по€снюЇ кандидат психолог≥чних наук ¬≥ра „ернобровк≥на: Ђ«а надм≥рноњ оп≥ки дитина не вчитьс€ приймати самост≥йн≥ р≥шенн€, розраховувати на власн≥ ресурси, а в умовах уседозволеност≥ Ц не може сп≥вв≥дносити своњ бажанн€ та д≥њ з вимогами ситуац≥њї. Ђ≤ все-таки, Ц п≥дкреслюЇ „ернобровк≥на, Ц точка оптимуму Ц десь м≥ж цими полюсами ближче до незалежност≥ та свободиї.

„асом д≥твора в≥дмовл€Їтьс€ систематично робити нав≥ть те, що њй подобаЇтьс€, що в нењ виходить, ≥ що, можливо, сама називаЇ улюбленою справою. “од≥ використовуЇмо обережну, ледь пом≥тну, критику Ц пов≥рте, у майбутньому ваш≥ д≥ти це оц≥н€ть. ” жодному раз≥ не кажемо: Ђ“и не стараЇшс€, ≥ тому ти поганийї. ј щось на зразок Ђ“и розумний, талановитий, ≥ мен≥ шкода, що ти не працюЇш, ≥ цей талант пропадаЇї Ц дуже правильний п≥дх≥д. ≤ стежте, щоб малеча не просто хот≥ла Ђпот≥шитиї маму/тата/вчител€. ѕереконуйте: нехай урешт≥ дитина сама думаЇ Ђћен≥ шкода, що € св≥й талант не розвиваюї.

“акож важливий п≥дх≥д до навчанн€, зокрема Ц до використанн€ правильних навчальних матер≥ал≥в.  реативн≥ журнали на кшталт знаменитого Ђѕ≥знайкаї Ц гарна альтернатива нудним п≥дручниками Ц тим, де все завжди Ђправильно, ≥ крапкаї. “ой-таки Ђѕ≥знайкої, радше, п≥дштовхуЇ прийти до ЂЌа нуль д≥лити не можнаї, кресл€чи н≥би пунктир, навести €кий дитина маЇ сама. —аме так урешт≥ виростають не т≥льки мисл€ч≥, творч≥ люди, здатн≥ дос€гти чогось у житт≥, а й часом Ц ген≥њ, €ким сто€чи аплодуЇ ц≥лий св≥т.

ј раптом ¬аша дитина ген≥й?..


ƒата публикац≥њ: 05.11.2015