ѕ≥знайко
ƒо розд≥лу: ѕроблеми вихованн€

„омучки ≥ все про них

ќсобливе мисленн€ дошк≥льника

„ому дме в≥тер? «в≥дки починаЇтьс€ р≥чка? ’то робить сн≥г?.. ƒес€тки ≥ сотн≥ запитань сиплютьс€ на голови дорослих. «азвичай ми просто в≥дхрещуЇмос€ в≥д них, ≥нколи, заглиблен≥ у своњ думки, щось в≥дпов≥даЇмо, ≥нколи вони сам≥ змушують нас замислитис€. ≤ справд≥, €к по€снити дитин≥, чому трава зелена ≥ зв≥дки берутьс€ д≥ти? ћинуть роки, перш н≥ж малюк буде готовий сприйн€ти наукову картину св≥ту, д≥знаЇтьс€ та зрозум≥Ї т≥ внутр≥шн≥ механ≥зми, €к≥ лежать в основ≥ процес≥в, що його зац≥кавили. јле малюк не може ≥ не хоче чекати: в≥дпов≥сти йому потр≥бно зараз.

ѕроцес активного п≥знанн€, охопленн€ св≥ту, мисленн€ починаЇтьс€ задовго до того, €к ваша дитина стане дошк≥льником. ќсь однор≥чний малюк, знайшовши €кийсь гострий предмет, ≥з захопленн€м др€паЇ ним мебл≥, шпалери, ось двор≥чний уважно розбираЇ ≥грашку на частини: що ж там усередин≥?

Ђўо ж усередин≥?ї Ц це ≥ Ї основне завданн€ людського мисленн€. «розум≥ти внутр≥шн≥ звТ€зки €вищ, зазирнути за видиму поверхню Ц з цим не може впоратис€ сприйн€тт€, тут потр≥бна допитлива людська думка, що прагне пор≥вн€ти, вим≥р€ти ≥ всюди проникнути. Ќа початку, в перш≥ роки житт€, дитина Ђмислить рукамиї, розбираючи, др€паючи, ламаючи Ц тобто у доступн≥й йому форм≥ зм≥нюючи предмети. ћисленн€ дитини поки лише наочно-д≥йове Ц заглиблене у безпосередню ≥ активну д≥ю, зм≥ну речей. ¬ цьому його сила ≥ в цьому ж Ц обмежен≥сть. ћисленн€ одно-двор≥чних малюк≥в зайн€те лише тим, що пор€д, що можна помацати, спробувати на смак, розгвинтити чи роз≥брати.

ќднак уже в цей час, непом≥тно та поступово, в мисленн≥ дитини готуЇтьс€ Ђвеликий переворотї: у малюка формуютьс€ засоби, з допомогою €ких в≥н може називати, позначати, а значить ≥ у€вл€ти €вища та њх звТ€зки. ≤ найд≥Їв≥ший ≥з цих засоб≥в Ц мова. ƒо 3 рок≥в дитина активно засвоюЇ дек≥лька тис€ч сл≥в, вм≥Ї граматично њх зм≥нювати, складати невелик≥ реченн€. —в≥т, у €кому живе малюк, н≥би подвоюЇтьс€, тепер це не т≥льки зовн≥шн≥й, видимий св≥т, св≥т €кий можна почути ≥ в≥дчути, але й св≥т, виражений у словах, у€вленн€х, пон€тт€х. ћожливост≥ мисленн€ суттЇво зб≥льшуютьс€. “епер воно може охопити увесь Ђвсесв≥тї: не т≥льки оточуюч≥ предмети, але ≥ €вища природи, космосу ≥ сферу соц≥альних в≥дносин людей. ƒо з≥рок ≥ планет не можна доторкнутис€, свою голову не розбереш на частини, аби гл€нути, де там знаходитьс€ сон. ќднак запитати про це можна. ≤ дошк≥льник запитуЇ, запитуЇ, запитуЇЕ



ƒата публикац≥њ: 07.09.2012