ѕ≥знайко
ƒо розд≥лу: ѕроблеми вихованн€

як допомогти дитин≥ подолати негативн≥ емоц≥њ

як часто ми, доросл≥, не можемо описати те, що в≥дчуваЇмо, переживаЇмо, не завжди здатн≥ збагнути одразу, чим незадоволен≥. ј що вже казати про д≥тей! —пробуйте вправи, що допоможуть дитин≥ розум≥ти себе ≥ дадуть вам змогу допомогти њй.
Х —каж≥ть малюков≥: Ђѕрислухайс€ до себе. якби тв≥й настр≥й можна було розфарбувати, то €кого кольору в≥н би став? Ќа €ку тваринку чи рослинку схожий тв≥й настр≥й? ј €кого кольору рад≥сть, сум, тривога, страх?ї –екомендуЇтьс€ також вести Ђщоденник настроюї. ¬ ньому дитина щодн€ (або й дек≥лька раз≥в на день) малюватиме св≥й настр≥й. ÷е можуть бути пейзаж≥, мармизки, чолов≥чки Ц що њй б≥льше до вподоби.
Х Ќамалюйте контур чолов≥чка. Ќехай дитина у€вить, що чолов≥чок рад≥Ї, хай зафарбуЇ ол≥вцем те м≥сце, де, на њњ думку, у т≥л≥ знаходитьс€ це в≥дчутт€. ѕот≥м так само Ђв≥дчуйтеї образу, гн≥в, страх, щаст€, тривогу тощо. ƒл€ кожноњ емоц≥њ дитина маЇ вибрати св≥й кол≥р. «афарбовувати можна ≥ одного чолов≥чка, ≥ дек≥лькох (наприклад, €кщо рад≥сть ≥ щаст€ малюк хоче Ђрозташуватиї в одному м≥сц≥).
Х ќбговор≥ть з малюком способи вираженн€ гн≥ву. Ќехай в≥н (а заодно ≥ ви) спробуЇ в≥дпов≥сти на запитанн€:
1. ўо тебе може розгн≥вити?
2. ўо ти робиш, коли гн≥ваЇшс€?
3. ўо в≥дчуваЇш, коли гн≥ваЇшс€?
4. ўо б ти зробив, аби уникнути неприЇмних в≥дчутт≥в у ц≥ хвилини?
5. Ќазви слова, €к≥ вимовл€ють люди, коли гн≥ваютьс€.
6. ўо ти в≥дчуваЇш, коли чуЇш слова, €к≥ ображають тебе. ўо ти робитимеш при цьому?
7. як≥ слова дл€ тебе найобразлив≥ш≥?
Х Ѕажано записувати в≥дпов≥д≥. ѕот≥м обговор≥ть з дитиною, €к≥ слова можна використовувати, коли розгн≥ваЇшс€, а €к≥ не варто, тому що вони дуже р≥зк≥ й неприЇмн≥.
Ќавчитис€ Ђприборкуватиї гн≥в допоможуть спец≥альн≥ методики ≥ вправи.
1.  ривл€йтес€ з малюком перед дзеркалом. «ображуйте р≥зноман≥тн≥ емоц≥њ. «верн≥ть особливу увагу на м≥м≥ку розгн≥ваноњ людини.
2. Ќамалюйте з дитиною заборон€ючий знак Ђ—“ќѕї ≥ домовтес€: т≥льки-но малюк в≥дчуЇ, що починаЇ сильно сердитис€, то в≥дразу д≥стаЇ цей знак ≥ каже вголос чи про себе Ђ—топ!ї ¬и теж можете спробувати цей знак дл€ опануванн€ свого гн≥ву. ¬икористанн€ даноњ методики потребуЇ тренуванн€ прот€гом дек≥лькох дн≥в, щоб закр≥пити навичку.
3. ¬≥зьм≥ть у руки €кийсь предмет (≥грашку, книгу). «авданн€ дитини Ц умовити вас в≥ддати це њй. ¬и в≥ддаЇте р≥ч, коли захочете. √ру можна ускладнити: дитина просить т≥льки за допомогою м≥м≥ки, жест≥в, але без сл≥в. ћожна пом≥н€тис€ м≥сц€ми Ц ви просите дитину. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ гри обговор≥ть, €к легше просити, €к≥ прийоми ≥ д≥њ вплинули на р≥шенн€ в≥ддати ≥грашку, €к≥ почутт€ ви в≥дчували. ÷€ вправа навчить спок≥йному сп≥лкуванню з оточуючими.
4. ¬ч≥ть дитину (≥ себе) виражати гн≥в у прийн€тн≥й форм≥.
ѕо€сн≥ть, що обовТ€зково потр≥бно обговорювати вс≥ негативн≥ ситуац≥њ з батьками чи друз€ми. Ќавч≥ть дитину словесних форм вираженн€ гн≥ву, роздратованост≥ (Ђя засмучений, мене це образилої).
«апропонуйте скористатис€ Ђдиво-речамиї дл€ Ђвипл≥скуванн€ї негативних емоц≥й:
Ц чашка (в нењ можна покричати);
Ц таз або ванна з водою (в них можна кидати гумов≥ ≥грашки);
Ц аркуш≥ паперу (њх можна мТ€ти, рвати, з силою кидати в м≥шень на ст≥н≥);
Ц ол≥вц≥ (ними можна намалювати неприЇмну ситуац≥ю, а пот≥м заштрихувати чи помТ€ти малюнок);
Ц пластил≥н (з нього можна зл≥пити ф≥гурку кривдника, а потом з≥мТ€ти њњ чи переробити);
Ц подушка (њњ можна кидати, бити, футболити). ¬ид≥л≥ть дл€ цього окрему подушку. Ќазв≥ть њњ, прим≥ром, Ѕу-Ѕу. ѕришийте њй оч≥, ротик. Ќе варто використовувати мТ€к≥ ≥грашки чи л€льки, а от боксерська груша п≥д≥йде.
”с≥ма цими Ђдиво-речамиї можуть користуватис€ ≥ доросл≥!!!
5. «ас≥б Ђшвидкоњ розр€дкиї.  оли бачите, що дитина занадто збуджена, то попрос≥ть њњ швидко поб≥гати, пострибати чи засп≥вати п≥сеньку (дуже голосно).
6. √ра Ђќбзивалкиї. ўоб виключити з≥ щоденного сп≥лкуванн€ образлив≥ слова, обзивайтесь!  идаючи один одному мТ€ч чи клубок, обзивайтес€ необразливими словами. ÷е можуть бути назви фрукт≥в, кв≥т≥в, овоч≥в. Ќаприклад: Ђ“и Ц кульбабка!ї, Ђј ти Ц кавун!ї ≤ так доти, поки вистачить сл≥в. „им корисна така гра? якщо ви розгн≥ваЇтесь на малюка, захочете його Ђпровчитиї, згадайте весел≥ Ђобзивалкиї, можливо, об≥зв≥ть його €коюсь. ¬≥н не образитьс€, а ви отримаЇте емоц≥йну розр€дку.  оли, маючи навичку такоњ гри, малюк назве свого кривдника Ђог≥ркомї, ви, безсумн≥вно, в≥дчуЇте задоволенн€.
¬ч≥ть дитину керувати своњми емоц≥€ми (з 5 рок≥в).
Х ћожна сильно стиснути кулачки, напр€гти мТ€зи рук, пот≥м поступово розслабити, Ђв≥дпускаючиї негативн≥ емоц≥њ.
Х ћожна у€вити себе левом! Ђ¬≥н красивий, спок≥йний, впевнений у своњх силах, голова гордо п≥дн€та. …ого звати так, €к тебе (дитину), у нього твоњ оч≥, т≥ло. “и Ц лев!ї
Х —ильно-сильно надавити пТ€тками на п≥длогу, все т≥ло, руки, ноги напружен≥; зуби м≥цно зц≥плен≥. Ђ“и Ц могутнЇ дерево, дуже м≥цне, в тебе сильне кор≥нн€, що проростаЇ глибоко в землю, тоб≥ н≥хто не страшний. “и впевнений у соб≥ї.
Х якщо дитина починаЇ гн≥ватис€, попрос≥ть њњ зробити дек≥лька пов≥льних вдих≥в-видих≥в чи порахувати до 5 чи 10.

як ≥ д≥т€м, так ≥ дорослим дуже шк≥дливо заган€ти емоц≥њ всередину, намагатис€ њх приховати. Ќасл≥дки таких д≥й Ц захворюванн€ серц€, неврози, п≥двищений тиск плюс нерозум≥нн€ оточуючих, висока драт≥влив≥сть, агресивн≥сть, проблеми у сп≥лкуванн≥. “ому навч≥ть дитину ≥ навч≥тьс€ сам≥ про€вл€ти своњ емоц≥њ, Ђвипл≥скуватиї њх без шкоди дл€ оточуючих. ≈моц≥йне розвантаженн€ необх≥дне дл€ збереженн€ здоровТ€ (ф≥зичного та псих≥чного), а ум≥нн€ розпов≥сти про своњ негаразди допоможе налагодити стосунки з оточуючими, зрозум≥ти самого себе та ≥нших.



ƒата публикац≥њ: 15.09.2016