ѕ≥знайко
ƒо розд≥лу: ѕроблеми вихованн€

як правильно робити зауваженн€ дитин≥

«а давньою словТ€нською традиц≥Їю, батьки, аби уберегти малюка в≥д злих дух≥в чи зуроченн€, публ≥чно називали його образливими словами на кшталт Ђтелепеньї, Ђнет€мущийї. “аким чином вони прагнули в≥двернути ≥нтерес темних сил в≥д свого чада Ц мовл€в, ≥ так нет€мущий, що з нього вз€тиЕ ¬≥дом≥ випадки, коли слово Ђдуреньї використовувалос€ €к друге церковне й давалос€ при народженн≥ представникам геть не б≥дних с≥мей, а переважно знатних купецьких род≥в.

” наш час под≥бн≥ традиц≥њ давно у минулому, але звичка сварити дитину напоказ ус≥м активно використовуЇтьс€ у межах батьк≥вського виховного процесу. „и правильна така позиц≥€ ≥ €ка критика маЇ переважати у татковому ≥ маминому педагог≥чних арсеналах, пропонуЇмо роз≥братис€ детальн≥ше.

«важаючи на р≥зноман≥тт€ думок психолог≥в, варто в≥дзначити Ц у питанн≥ щодо критики дитини вони досить сп≥льн≥ у своњх погл€дах. ќдна з головних њхн≥х порад Ц н≥коли не свар≥ть ≥ не ображайте свого малюка, особливо публ≥чно!

ѕо-перше, це принижуЇ г≥дн≥сть дитини (а наша мета Ц виховати г≥дну, впевнену та самодостатню особист≥сть). ” малюка ще немаЇ життЇвого досв≥ду, й в≥н не може в≥дразу зрозум≥ти помилков≥сть вчинку, бо йому н≥ з чим пор≥вн€ти св≥й промах. ¬аш син або донька лише в≥дчують сором ≥ власну неповноц≥нн≥сть.

 ритика маЇ в≥дбуватис€ наодинц≥. ¬она не повинна бути спр€мованою на дитину, адже ви осуджуЇте не малюка, а його вчинок. ”никайте надм≥рного драматизму: нав≥ть мТ€ка критика Ц це стрес дл€ дитини, тому ваша п≥дтримка њй просто необх≥дна. ѕом≥чниками дл€ батьк≥в у под≥бних ситуац≥€х можуть стати фрази: ЂЌе засмучуйс€, у нас ще Ї час усе виправити!ї; Ђ“и розумничок, й наступного разу в тебе все вийдеї; Ђ≤ € теж навчивс€ слухати зауваженн€, бо вони допомагають погл€нути на ситуац≥ю з ≥ншого боку та вир≥шити њњї.

Ќамагайтес€ не використовувати в процес≥ розмови сполучники Ђалеї, Ђпротеї, Ђоднакї. ¬они несуть негативне забарвленн€ ≥ здатн≥ стурбувати дитину та зн≥велювати все сказане ран≥ше.

«ауважте, за скромними статистичними даними ви€влено, що батьки вказують дитин≥ на помилки не менше одного разу на годину! ≤ €кщо ≥з статистикою боротис€ важко, спробуймо хоча б почати ≥з €кост≥ нашоњ критики й роб≥мо њњ з користю. ”сп≥х≥в!



ƒата публикац≥њ: 12.09.2012