ѕ≥знайко
ƒо розд≥лу: «доров'€ дитини

≤потерап≥€ €к альтернативне л≥куванн€

Ђ атайтес€ верхи Ц ≥ будете здоров≥, €к кон≥!ї Ц говорив √≥ппократ. ѕораненим в≥н прописував верхову њзду, щоб допомогти њм в≥дновити мТ€зи. ћеланхол≥кам Ц щоб вони, катаючись, розв≥ювали темн≥ думки й нав≥ювали св≥тл≥. ј здоровим Ц дл€ проф≥лактики. ƒо того ж на власному досв≥д≥ √≥ппократ дов≥в, що сп≥лкуванн€ з к≥ньми спри€Ї довгол≥ттю Ц подейкують, батько медицини прожив 104 роки.

≥потерап≥€

ƒавно забут≥ стар≥ л≥ки

„омусь методика л≥куванн€ за допомогою коней Ц ≥потерап≥€* Ц не викликала у посл≥довник≥в √≥ппократа належного ентуз≥азму (€кщо не брати до уваги дек≥лькох наукових праць на цю тему). ≤ справд≥, сумн≥вне €кесь л≥куванн€ Ц н≥ п≥гулок тоб≥, н≥ укол≥в.

ћожливо, ≥потерап≥€ так би й залишалас€ у забутт≥, €кби не наша сучасниц€, норвезький л≥кар ≈л≥забет Ѕод≥кер. ¬она довгих 9 рок≥в застосовувала цю методику дл€ л≥куванн€ ≥нвал≥дност≥ спортсменки Ћ≥з ’арел, але таки повн≥стю вил≥кувала ж≥нку й нав≥ть зробила можливим њњ участь в ќл≥мп≥йських ≥грах. «годом Ѕод≥кер стала саджати на коней й ≥нших ≥нвал≥д≥в ≥ знову дос€гла непоганих результат≥в. ÷е викликало великий резонанс ≥ привело до в≥дкритт€ першого спец≥ального центру л≥кувальноњ верховоњ њзди дл€ д≥тей. “ак, трохи б≥льше п≥встол≥тт€ тому, ≥потерап≥€ повернулас€ ≥з забутт€.

Ќезабаром Ївропейськ≥ й зах≥дн≥ фах≥вц≥ за€вили, що за допомогою ≥потерап≥њ можна л≥кувати масу захворювань, серед €ких: остеохондроз, скол≥оз, хвороби шлунково-кишкового тракту, д≥абет, неврастен≥€, серцево-судинн≥ захворюванн€. јле найважлив≥ше, що кон≥ Ђдопомагаютьї д≥т€м боротис€ з такими недугами, €к ƒ÷ѕ й аутизм.

¬ ”крањн≥ програма л≥куванн€ д≥тей за допомогою ≥потерап≥њ стартувала 1994 року завд€ки старанн€м директора кињвського к≥нно-спортивного клубу Ђѕетрусевичї ќлени ѕетрусевич ≥ л≥кар€ ≤рин≥ ќсетровоњ. Ђ÷≥Їю методикою € зац≥кавилас€ ще в 70-х, коли в журнал≥ Ђ оневодство и конный спортї прочитала про те, €к ≥потерап≥ю практикують у Ќ≥меччин≥ й про те, €к це модно й здорово,Ц говорить ќлена. Ц ѕерша мо€ експериментальна група складалас€ з пТ€ти д≥тей, батьки €ких намагалис€ будь-що поставити њх на ноги. “а й тепер € в першу чергу записую у своњ групи д≥тей, у €ких батьки дуже активн≥ й використовують ус≥ можлив≥ й неможлив≥ види л≥куванн€ ≥ в≥р€ть у його усп≥шний результатї.

 он€чка зам≥сть каб≥нету Ћ‘ 

 он€чка зам≥сть каб≥нету Ћ‘ 

” чому ж суть ц≥лющого впливу кон€ на орган≥зм людини? Ђ¬ерхова њзда Ц Їдиний вид спорту, €кий дозвол€Ї зад≥€ти вс≥ групи мТ€з≥в людини Ц в≥д мак≥вки до пТ€т. ” процес≥ ≥потерап≥њ в≥дбуваЇтьс€ те ж саме. јле € завжди акцентую, що ≥потерап≥€ Ц це не спорт. —порт не приносить здоровТ€, в≥н несе травми й перевантаженн€. ≤потерап≥€ Ц це г≥мнастичн≥ вправи верхиї,Ц говорить ќлена ѕетрусевич.

—ловом, це форма л≥кувальноњ ф≥зкультури (Ћ‘ ), де зам≥сть тренажера виступаЇ к≥нь. јле тренажер цей не холодний ≥ бездушний, а живий ≥ Ђгар€чийї. “емпература т≥ла кон€ на 1,5-2 градуси вища людськоњ. ћТ€зи спини кон€, €кий рухаЇтьс€, роз≥гр≥вають ≥ масажують мТ€зи н≥г вершника, нормал≥зують мТ€зовий тонус ≥ п≥дсилюють кровоток. ѕол≥пшенн€ кровотоку в к≥нц≥вках спри€Ї пол≥пшенню кровотоку мозку.

—ид€чи на кон≥, пац≥Їнт ≥нстинктивно намагаЇтьс€ зберегти р≥вновагу, щоб не впасти, ≥ сам того не пом≥чаючи змушуЇ працювати €к здоров≥, так ≥ хвор≥ мТ€зи.

¬ерхова њзда

Ћ≥кувальн≥ групи ќлени ѕетрусевич в≥дв≥дують д≥ти в≥д 1 року до 6-7 рок≥в. „им у б≥льш ранньому в≥ц≥ дитина ≥з ƒ÷ѕ с≥даЇ на кон€, тим б≥льше шанс≥в, що вона почне ходити. ƒо того ж ≥з в≥ком посилюЇтьс€ страх ≥ в≥дчутт€ закомплексованост≥, особливо у хлопчик≥в.  урс зан€ть триваЇ не менше року. Ђ«в≥сно, щоб дитина в≥дразу ж п≥сл€ дек≥лькох зан€ть почала ходити Ц такого бути не може,Ц говорить пан≥ ќлена. Ц јле п≥сл€ перших м≥с€ц≥в роботи дитина дуже м≥н€Їтьс€ Ц стаЇ см≥лив≥шою, активн≥шою. ƒо того ж кожен прињзд дитини на зан€тт€ Ц це маса позитивних емоц≥й. ј позитив Ц це основа будь-€кого л≥куванн€ї.

 ≥нь-партнер

кон≥ та д≥ти з дцп

ћайбутн≥м кон€чкам-Ђл≥кар€мї пан≥ ќлена влаштовуЇ ретельний конкурсний в≥дб≥р. ЂЋ≥кар€миї стають кон≥ з≥ славетним спортивним минулим Ц л≥дери, що прагнуть дос€гти т≥льки кращого результату, сп≥вчувати. ƒо того ж ≥з в≥ком характер кон€ зм≥нюЇтьс€. ¬≥н стаЇ спок≥йн≥шим, добр≥шим, розумн≥шим, а головне Ц сприймаЇ людину €к партнера. ¬ пан≥ ќлени Ї програма й дл€ здорових д≥ток. ћета њњ Ц не лише виправл€ти скол≥оз у д≥тей ≥ в≥дривати њх в≥д компТютерних монстрик≥в, але й навчити уважност≥, чуйност≥, ум≥нню працювати в команд≥.

 ≥нь здатен в≥дчувати настр≥й вершника, його характер, нам≥ри й нав≥ть р≥вень ум≥нн€ кататис€ верхи. Ђ¬з€ла людина кон€чку за пов≥д, ≥ вона в≥дразу ж визначила, Ђчайникї перед нею чи профес≥онал, ≥ залежно в≥д цього, може, звичайно, ≥ характер показувати,Ц говорить пан≥ ќлена. Ц јле €кщо к≥нь, в≥д≥браний дл€ програми, знаЇ, що його вершник потребуЇ л≥куванн€, в≥н буде профес≥йно виконувати свою м≥с≥юї.

 он≥-психотерапевти

«а кордоном домашн≥ тварини, €к≥ живуть разом ≥з бабус€ми й д≥дус€ми в будинках дл€ пристар≥лих Ц це нав≥ть не норма, а обовТ€зкова умова. ” тварин сильне б≥ополе, €ке в основному позитивно д≥Ї на людину Ц зокрема, зн≥маЇ в≥дчутт€ самотност≥ й безвиход≥. ” пав≥льйон≥ Ђ≈кспоцентру ”крањниї, у €кому знайшов прихисток ‘онд Ђѕетрусевичї, сус≥дами коней Ї птахи, к≥шки, собаки. ƒуже часто новеньк≥ д≥ти починають сп≥лкуванн€ не з кон€чок, а саме ≥з цих тварин. јдже мало €к≥ родини ≥з хворою дитиною завод€ть домашн≥х улюбленц≥в.

‘онд Ђѕетрусевичї

Ќаш≥ так зван≥ менш≥ брати добр≥ш≥ за людей. ¬они готов≥ в≥ддавати, не вимагаючи н≥чого за це. јле ≥з ус≥х тварин кон≥ в≥ддають себе людин≥ повн≥стю.

Ђ—аме тому, що кон≥ перебувають у пост≥йному контакт≥ з природою ≥ в њхньому б≥опол≥ не накопичуЇтьс€ негативна енергетика, вони можуть ≥ готов≥ в≥ддавати б≥льше, н≥ж отримуютьї,Ц розпов≥даЇ психолог јлла  асатк≥на.

 ≥нь насамперед л≥куЇ душу. ”€в≥ть, €к п≥двищуЇтьс€ самооц≥нка хвороњ дитини (та й дорослого теж), €ка керуЇ великою ≥ такою, здавалос€ б, непок≥рною твариною. Ћюдина п≥знаЇ рад≥сть руху, рад≥сть сп≥лкуванн€ й в≥ру у власн≥ сили, забуваючи при цьому, що вона хвора й слабка.

 оли пац≥Їнт приходить на зан€тт€ ≥потерап≥Їю, в≥н бачить перед собою не звичн≥ б≥л≥ халати, а манеж, кон€ й ≥нструктора. “ому процес реаб≥л≥тац≥њ сприймаЇтьс€ не €к л≥куванн€, а €к навчанн€ навичкам верховоњ њзди.

 онцентрац≥€ уваги при верхов≥й њзд≥, зосереджен≥сть, з≥бран≥сть ≥ самоорган≥зац≥€ актив≥зують псих≥чн≥ процеси. Ћюдина отримуЇ можлив≥сть забути про страх, в≥дчути себе здатною долати труднощ≥. –озширюютьс€ њњ у€вленн€ про тварин, про природу й про власне м≥сце в н≥й. ¬она починаЇ розум≥ти, що л≥куЇ л≥кар, а вил≥ковуЇ природа. ѕро це ще сам √≥ппократ казав.

јлла  асатк≥на, практичний психолог

яким чином к≥нь допомагаЇ людин≥ позбутис€ депресивних стан≥в?

Ћюдина у депресивному стан≥ маЇ проблеми ≥з ви€вом емоц≥й ≥ в≥дчуваЇ потребу в енергетичн≥й та психоемоц≥йн≥й п≥дтримц≥.  ≥нь у дан≥й ситуац≥њ, будучи донором на енергетичному р≥вн≥, даЇ позитивний енергетичний зар€д ≥ допомагаЇ людин≥ знову в≥дкривати дл€ себе св≥т в≥дчутт≥в ≥ емоц≥й.

ѕоступово св≥т людини, що контактуЇ з конем у л≥кувальних ц≥л€х, наповнюЇтьс€ новими в≥дчутт€ми, барвами, емоц≥€ми. ” людини повертаЇтьс€ ≥нтерес до себе самоњ й св≥ту, зТ€вл€Їтьс€ бажанн€ ви€вл€ти активн≥сть не лише у сп≥лкуванн≥ ≥з тваринам, але й у повс€кденному житт≥.

ѕодумайте лишень, €к позитивно позначаЇтьс€ на внутр≥шньому стан≥ людини, що перебуваЇ в депрес≥њ, просто погл€д на св≥т з ≥ншоњ точки Ц ≥з крупа кон€. “од≥ й ставленн€ до проблем ≥ зовн≥шн≥х загроз м≥н€Їтьс€ й п≥двищуЇтьс€ власна самооц≥нка. ¬ерхова њзда дуже добре нормал≥зуЇ кровооб≥г ≥ це теж веде до пол≥пшенн€ псих≥чного самопочутт€.

„асто таке проф≥лактичне й л≥кувальне сп≥лкуванн€ може перетворитис€ в серйозне захопленн€ к≥ньми, €ке буде джерелом позитивних емоц≥й ≥ захистом в≥д стрес≥в.


як взаЇмод≥ють б≥опол€ кон€ й людини?

” кон€ дуже сильно розвинений природний ≥нстинкт самозбереженн€ або, €кщо називати в аналог≥њ з людиною, ≥нтуњц≥€.  ≥нь не п≥дпустить до себе людину, €ка настроЇна щодо нього агресивно, але в≥н буде уважним до того, хто слабк≥ший за нього енергетично.  ≥нь ум≥Ї зчитувати ≥нформац≥ю, €ку ми несемо в прост≥р своњми думками, ≥ нав≥ть те, що збер≥гаЇтьс€ в нас у п≥дсв≥домост≥.  ≥нь сприймаЇ нас не так, €к звикли ми думати про нього в повс€кденному житт≥, в≥н в≥дчуваЇ, що в≥дбуваЇтьс€ усередин≥ нас.

≤ за умови, що в нас немаЇ страху й недов≥ри, одного разу нам в≥дкриЇтьс€ дивовижний св≥т, св≥т добра й поваги, дорогу до €кого нам ненавТ€зливо показують кон≥...

* ¬≥д грецького Ђhipposї Ц к≥нь.

ѕ≥дготувала ќлена Ѕорзак
‘отограф јлла ƒемура     


ƒата публикац≥њ: 05.11.2012