ѕ≥знайко
ƒо розд≥лу: ѕроблеми вихованн€

ƒитина боњтьс€ темр€ви

—трах Ц корисна емоц≥€. ƒитина, €ка нормально розвиваЇтьс€, маЇ Дум≥ти бо€тис€Ф. ƒит€ч≥ страхи не завжди Ї показником псих≥чного розладу. ћал€та, €к≥ бо€тьс€, обережн≥ й передбачлив≥, емоц≥йн≥ та вразлив≥. Ѕезстрашш€ радше вин€ток, н≥ж правило. ѕригадайте Ц ви теж бо€лис€ чогось у дитинств≥. ѕроте коли страх переростаЇ у невротичний, малеча не в силах впоратис€ з ним самост≥йно.

як допомогти дитин≥ впоратис€ ≥з страхом

” першу чергу, зТ€суйте його причину. ќднак робити це треба лише тод≥, коли ви д≥йсно впевнен≥, що дитина чогось боњтьс€ (неспок≥йний сон, страх темр€ви, занижена самооц≥нка). ќдним ≥з шл€х≥в до розум≥нн€ причини страху дитини може бути його малюнок. «апропонуйте дитин≥ зобразити €кусь страшилку. Ќехай розкаже, що це за страшилка, зв≥дки уз€лас€, що вона робить. ƒал≥ нехай домалюЇ ц≥й страшилц≥ кумедну мордочку, ДзамкнеФ њњ у кл≥тц≥, задобрить смачненьким або ж покрапаЇ на малюнок водою, щоб в≥н розпливс€, чи порве його. “ак дитина бачитиме можлив≥сть впливати на св≥й страх.

≤нш≥ методи подоланн€ страху дитини

Х ”€вне тренуванн€, або репетиц≥€. ”ч≥ть малюка долати страх за допомогою ≥гор, програванн€ ситуац≥й (боњтьс€ л≥кар€ Ц пограйте в л≥карню; темр€ви Ц у розв≥дник≥в), детально в≥дпрацьовуючи р≥зну повед≥нку. якщо дитина боњтьс€ чогось реального, по€сн≥ть њй походженн€ €вища.
Х ƒоведенн€ до абсурду. «апропонуйте дитин≥ зображати тривогу, страх в абсолютно нев≥дпов≥дних ситуац≥€х. ” результат≥ тривожн≥сть зменшуЇтьс€ Ц малюк спостер≥гаЇ своњ емоц≥њ н≥би збоку.
Х ¬иконанн€ рол≥. ƒитин≥ пропонують обрати будь-€кий приклад дл€ насл≥дуванн€ Ц реальну людину або к≥ногеро€ Ц ≥ намагатис€ д≥€ти Д€к в≥нФ. ÷ей прийом даЇ малюку можлив≥сть, д≥ючи н≥би в≥д ≥мен≥ свого геро€, почуватис€ впевнен≥ше у складних ситуац≥€х.
Х ѕриЇмний спогад. ” тривожн≥й дл€ дитини ситуац≥њ запропонуйте згадати той момент, коли вона в≥дчувала спок≥й.
Х “анець. ѕокращуЇ психолог≥чне самопочутт€ через самовираженн€ в експресивних рухах, усв≥домленн€ мови власного т≥ла.
Х “ерапевтичн≥ метафори. ƒ≥ти любл€ть фантазувати. —користайтес€ цим Ц нехай малюк складе казку, в €к≥й в≥н сильний та см≥ливий. “ак дитина ≥дентиф≥куватиме себе з героЇм, €кий в≥дчуваЇ т≥ ж труднощ≥, що й вона, ≥ з усп≥хом долаЇ њх. ¬дала терапевтична метафора дос€гаЇ свого ефекту найб≥льш точним викладенн€м проблеми малюка, але воно маЇ бути не надто пр€мим, аби не викликати в дитини почутт€ незручност≥, сорому чи спротиву.
Х ≤грашка-захисник. Ќа н≥ч поклад≥ть у л≥жечко улюблену ≥грашку дитини. ћоже згодитис€ ≥грашкова збро€, вона допоможе малюку в≥дчувати себе впевнен≥ше (дасть змогу Дзахищатис€Ф).


ѕодоланн€ страх≥в потребуЇ п≥дтримки батьк≥в. «а страхи не можна карати, сварити чи соромити. Ѕудьте терпл€ч≥ до дитини ≥ памТ€тайте, що ваше завданн€ Ц вит≥снити з њњ душ≥ страх. «алишати його там не можна, бо у майбутньому це може призвести до проблем (неврози, п≥двищена тривожн≥сть, роздратован≥сть, некомун≥кабельн≥сть). ¬иростити щасливу дитину Ц ц≥лком у ваших силах.



ƒата публикац≥њ: 07.09.2012