Пізнайко
До розділу: Здоров'я дитини

Аутизм – не вирок!

Усе життя світу не варте однієї дитячої сльози
Ф. М. Достоєвський


Аутизм – це хвороба чи просто інакше сприйняття реальності? Він передається генетично, чи виникає внаслідок психічних розладів?

Boy-with-autismТермін «аутизм» (від грецького autos – сам) був уведений психіатром Е. Блейлером і тлумачиться як «відірваність асоціацій від даних досвіду, ігнорування дійсних відносин».
Дитячим аутизмом називають особливу форму порушення психічного розвитку з нерівномірним розвитком різних психічних функцій, зі своєрідними емоційно-поведінковими, мовними й іноді інтелектуальними розладами. Проте, активіст руху за права аутистів Д. Синклер стверджує: «Аутизм – це спосіб існування».
Для сучасних медицини і психології аутизм – це термін, що описує широкий спектр проблем. Суть їх полягає в тому, що сигнали з навколишнього світу, які надходять у мозок, блокуються, затримуються або перекручуються. Це послаблює здатність людини спілкуватися і співпрацювати з іншими людьми, співчувати.

Починати боротися з хворобою важливо на ранньому етапі, тому слід розумітися на її ознаках.
Основні вияви раннього дитячого аутизму можна помітити вже протягом першого року життя:
- у малюка пізно виникає «рефлекс пожвавлення», тобто він не реагує на присутність дорослих, як інші немовлята;
- дитина не фіксує погляд на обличчях, більше уваги приділяючи предметам;
- можлива негативна реакція на годування;
- дитина на руках у матері може бути млявою або, навпаки, занадто напруженою;
- формування навичок ходіння затримується, нерідко спостерігаються такі порушення: ходіння на пальцях, розмахування руками, підстрибування.

Для старших дітей хворих на аутизм характерні три основні поведінкові особливості:
1) різко виражена відчуженість від зовнішнього світу – інкапсуляція;
2) зацикленість на звичному розпорядку життя (страх перед змінами);
3) специфічні порушення мовлення.

Мамі й татові потрібно пам’ятати про індивідуальні особливості дитини з аутизмом.

Girl-with-autismНавчання слід здійснювати враховуючи загальні рекомендації, а також беручи до уваги специфічні реакції дитини.
Передусім потрібно дотримуватися режиму, оскільки діти-аутисти дуже болісно сприймають будь-які незвичні дії.
Вкрай важливо навчити дитину слова «стоп», адже вона може не помічати потенційної небезпеки – наприклад, може переходити вулицю просто перед машиною або торкатися гарячих предметів. Якщо малюк буде знати слово «стоп», ви можете вберегти його від багатьох травм.
Не варто уникати товариства інших дітей – дитина може відвідувати садок, перебуваючи в групі бодай по 2–3 години на день.
Дуже важливо відволікати малюка від беззмістовних рухів, наприклад, заохочуючи до танців або стрибків на місці.
Якнайбільше розмовляйте з дитиною, навіть якщо вона виявляє байдужість. Батькам слід пам’ятати, що їхня крихітка потребує спілкування навіть більше за інших діток.
Не забувайте, що будь-яка людина деколи потребує самоти, зокрема й діти з аутизмом. Тому потрібно облаштувати для малюка спеціальний «таємний» куточок, де йому ніхто не заважатиме.
Діти з аутизмом люблять гойдалки, вони допомагають розвивати вестибулярний аппарат.
Пильнуйте за спілкуванням дитини з домашніми тваринами. Діти-аутисти можуть агресивно ставитися до них. Перш ніж завести домашнього улюбленця, подаруйте крихітці м’яку іграшку.
Бажано відвідувати з дитиною різні центри для дітей-аутистів, щоби бути обізнаними щодо нових методик лікування хвороби та корекції поведінки. Обов’язково знайдіть хорошого лікаря-психіатра, який відстежуватиме особливості дитини і динаміку її розвитку.
Також важливо правильно підібрати медикаментозну терапію.
Часто малюки з аутизмом мають приховану харчову алергію. Вилучення з раціону алергену може сприяти значним поліпшенням у поведінці дитини. Також діти-аутисти можуть страждати на брак цинку або надлишок міді, тому варто періодично робити аналізи, щоб вчасно виявити відхилення показників від норми.

Єдиного методу лікування аутизму в дітей наразі немає, але більшість методик спрямована на поліпшення функціонування центральної нервової системи. Це передбачає постійні заняття з малюком – батьки можуть вдаватися до допомоги педагогів, психологів, терапевтів і логопедів.
Та головне – не забувати, що діти – найбільше щастя в житті. Цінуйте та оберігайте їх!

Гіренко Світлана



Дата публикації: 14.10.2014