ѕ≥знайко
ƒо розд≥лу: «доров'€ дитини

ѕро що розпов≥сть дит€чий малюнок? „астина 3

„астина 3


„ј—“»Ќ» “≤Ћј

√олова Ц найц≥нн≥ша частина т≥ла: там, на думку дитини, розум. Ќайрозумн≥ший той, у кого намальована найб≥льша голова.

ќч≥ Ц дл€ того, щоб плакати. ÷е спос≥б вираженн€ дитиною емоц≥й. ѕерсонаж≥ з великими, розширеними очима Ц тривожн≥, неспок≥йн≥, хочуть, щоб њм допомогли. “≥, в кого оч≥-крапочки або Ђщ≥линиї, заборон€ють соб≥ плакати, бо€тьс€ просити про допомогу.

¬уха Ц це орган сприйн€тт€ критики та думки ≥нших про себе. ѕерсонаж≥ з найб≥льшими вухами Ц найслухн€н≥ш≥. ЂЅезвух≥ї н≥кого не слухають, ≥гнорують те, що говор€ть ≥нш≥.

–от Ц орган нападу. ѕерсонаж ≥з великим чи заштрихованим ротом Ц джерело небезпеки. якщо рота немаЇ або це маленька рисочка, то людина приховуЇ своњ почутт€, не може њх висловити або впливати на ≥нших.

Ўи€ Ц символ≥зуЇ здатн≥сть до самоконтролю розуму над почутт€ми. ” кого вона Ї, той ум≥Ї керувати своњми емоц≥€ми. «азвичай д≥ти зображують дорослих ≥з шиЇю, а себе Ц без нењ.

–уки потр≥бн≥, щоб ч≥пл€тис€, щось робити, зм≥нювати, взаЇмод≥€ти з ≥ншими людьми. ўо б≥льше пальц≥в на руках, то б≥льше сили, змоги щось зробити. якщо пальц≥в менше, то дитина в≥дчуваЇ внутр≥шню слабк≥сть, нездатн≥сть д≥€ти. ўо б≥льш значущий персонаж, то б≥льш≥ його руки. якщо рук немаЇ взагал≥, то це може св≥дчити про труднощ≥ взаЇмод≥њ з навколишн≥м св≥том, зокрема у сп≥лкуванн≥.

Ќоги Ц символ опори в житт≥ та свободи пересуванн€. ѕрава нога Ц опора в позас≥мейн≥й реальност≥, л≥ва Ц у св≥т≥ близьких емоц≥йних контакт≥в.

“≥, що Ђзависли в пов≥тр≥ї, на думку дитини, не мають самост≥йноњ опори в житт≥.  оли персонаж≥в зображено в один р€д, можна провести у€вну л≥н≥ю, щоб побачити, у кого опора б≥льш над≥йна.

—имволи агресивних тенденц≥й повед≥нки: велик≥ кулаки, збро€, нападницька поза, ч≥тко промальован≥ н≥гт≥ й зуби. ѕроте ц≥ ознаки можуть св≥дчити про захисну форму повед≥нки. “ому варто зТ€сувати, що дл€ дитини становить п≥двищену емоц≥йну небезпеку, нав≥що знадобилос€ демонструвати свою силу.

«Ќј„≈ЌЌя  ќЋ№ќ–”

ƒ≥ти добирають кол≥р в≥дпов≥дно до свого настрою та св≥тов≥дчутт€. ѕсихологи вважають, що виб≥р кольору залежить в≥д псих≥чних €костей та стану здоровТ€ людини. «азвичай д≥ти використовують 5-6 кольор≥в. ÷е середн≥й р≥вень емоц≥йного розвитку. Ѕ≥льш широка пал≥тра Ц натура чутлива, багата на емоц≥њ. якщо 5-р≥чна дитина малюЇ одним, двома кольорами, це може св≥дчити про негативний стан у цей момент: тривогу (син≥й), агрес≥ю (червоний), депрес≥ю (чорний). ¬икористанн€ лише простого ол≥вц€ (€кщо Ї пал≥тра кольор≥в) ≥нод≥ тлумачать €к Ђв≥дсутн≥стьї кольору: дитина сигнал≥зуЇ, що њй бракуЇ €скравих барв, позитивних емоц≥й. Ќайб≥льш емоц≥йно значущ≥ ф≥гури вид≥л€ють великою к≥льк≥стю барв. ¬≥дпов≥дно, про неприйн€тт€ людини св≥дчить чорний або темно-коричневий кол≥р. јнал≥зуючи кольори в малюнках, потр≥бно звертати увагу на т≥ барви, на€вн≥сть €ких переб≥льшена чи невиправдана. Ќаприклад, коли малюнок виконано чорними контурами, ≥ малюк в≥дмовл€Їтьс€ його розфарбовувати. јбо червоними намальовано предмети, €ким така барва не притаманна.



ƒата публикац≥њ: 23.08.2016