Пізнайко
До розділу: Проблеми виховання

Про що розповість дитячий малюнок?

Зазвичай діти дуже люблять малювати. Але ці малюнки можна не лише гордо показувати родичам або вивішувати на стіни. Дитячі малюнки вміють говорити... І подекуди більше й чесніше, ніж сама дитина. Дізнаймося, про що саме...

Частина 1

Під час малювання раціональне відходить на другий план разом із заборонами, обмеженнями, табу. До трьох років малюнки – це рисочки, лінії, кола. Дитина спочатку «малює», а вже потім вигадує, що саме зобразила, на що це схоже. У чотирирічному віці з’являється задум малюнка та інтерес до зображення людини. За твердженнями психологів, саме такий малюнок – одне з найточніших джерел інформації. Але цю інформацію потрібно вміти «розкодувати». Тож це не кожному під силу. Проте люблячі й уважні батьки можуть навчитися «читати» дитячі малюнки, відчувати напруженість, помічати проблеми в зародку.

ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ

Дитині можна запропонувати намалювати сім’ю. Має бути вибір усієї палітри кольорів та достатньо паперу. Не варто квапити малюка й тим паче коментувати його дії. Дочекайтеся, коли в дитини буде гарний настрій. Не можна давати таке завдання після конфліктів, сварок, покарань. Не можна стояти над дитиною під час малювання. Ліпше спостерігати збоку чи взагалі попросити когось із близьких друзів провести цей тест. Не обговорюйте результати у присутності дитини. Відстежуйте черговість зображення дитиною персонажів та предметів.

Коли малюнок готовий, можна братися до його аналізу, перед тим розпитавши дитину: кого вона намалювала, хто що робить, хто про що думає. Безперечно, не можна робити висновки на основі одного малюнка: «Усе замальовано чорним – значить, у дитини депресія!» Щоб отримати об’єктивну картину стану юного художника, варто порівняти кілька малюнків протягом одного-двох місяців.

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ

Слід зважати на вік автора малюнка. Зазвичай у трирічок люди мають вигляд повітряних кульок з ніжками. Правду кажучи, найдоцільніше аналізувати малюнки дітей із чотирирічного віку. Тоді люди вже набувають вигляду двох овалів з ручками й ніжками у вигляді паличок. П’ятирічки вже вимальовують голову, очі, тулуб, руки, ноги. У віці шести років з’являються ніс, рот, пальці. До семи років у юних художників викликають інтерес шия, волосся, одяг, а руки і ноги вони зображують подвійними лініями. Зазвичай ці критерії беруть до уваги, оцінюючи рівень розумового розвитку дитини.

АНАЛІЗ

Щоб правильно «прочитати» малюнок, варто звернутися до своїх відчуттів: які емоції він викликає – спокій чи тривогу? Допоможіть собі, обравши потрібне слово: світлий – темний, яскравий – сірий, гармонійний – дисгармонійний (неспокійний за добором кольорів, завантаженістю частин малюнка, динамікою персонажів), спокійний – тривожний, упорядкований – безладний (хаотичний за розташуванням на аркуші), веселий – сумний (члени сім’ї розрізнені, обличчя безрадісні, а іноді й узагалі відсутні), позитивний – агресивний (із загрозливою мімікою, в нападницькій позі, зі зброєю), розмаїтий – збіднений, легкий – складний. Велика кількість негативних оцінок може свідчити про внутрішнє психологічне неблагополуччя дитини. Проте зарано для передчасних висновків та паніки. Можливо, малюк просто ображений або погано почувається. Емоційні переживання дитини зазвичай яскраві й короткочасні. Проте зазвичай справляють вагомий вплив на все подальше життя.

Якщо вам складно об’єктивно оцінити малюнок своєї дитини, попросіть це зробити колегу по роботі, друга, чи знайомого – «незалежного експерта».



Дата публикації: 08.08.2016