ѕ≥знайко
ƒо розд≥лу: ѕроблеми вихованн€

ƒивись не перехвали

ƒивись не перехвали

«авжди приЇмно бачити усм≥хнене обличч€ дитини п≥сл€ приЇмних сл≥в щодо њњ малюнка чи зач≥ски. ѕроте, здавалос€ б, така др≥бниц€, €к похвала, може мати й негативн≥ насл≥дки. —аме слова довколишн≥х формують самооц≥нку дитини, тож, правильно д≥бран≥, вони здатн≥ вплинути на все њњ житт€.


Ќасамперед потр≥бно бути чесним. Ќе можна називати намальованого слона найкрасив≥шим у св≥т≥, €кщо насправд≥ в≥н ≥ на слона не схожий. «найд≥ть щось справд≥ варте схваленн€: кольори малюнка, вдалу хмаринку тощо. якщо брехатимете, то в дитини може скластис€ хибне у€вленн€ ≥ про себе, ≥ про роботу. Ќав≥що старатис€, €кщо все, що € роблю, й так чудове?

Ќе варто хвалити дитину за те, до чого вона не докладала жодних зусиль ≥ що в≥д нењ не залежить. Ќаприклад, зверн≥ть увагу на те, що малюк навчивс€ сам розч≥суватис€ або завТ€зувати шнурки, а не на гарн≥ риси обличч€.

√овор≥ть дитин≥ про њњ старанн€, а не про особист≥сть загалом. “обто: Ђ“и Ц найрозумн≥ший, найгарн≥ший, найталановит≥шийЕї Ц порожн≥ слова, €к≥ можуть виховати викривлене ставленн€ до себе €к до центру св≥ту. ћалюк виросте егоњстичним ≥ самозакоханим. Ћ≥пше сказати: Ђ“и так в≥дпов≥дально п≥д≥йшов до роботи, ти працював дуже старанної. ’вал≥ть за зусилл€, €ких доклала дитина. “од≥ вона розум≥тиме: раптом щось не вдалос€, наступного разу можна старатис€ ще б≥льше, ≥ результат буде кращим.

Ќе переб≥льшуйте. Ќаприклад, зам≥сть Ђнайгарн≥шийї вживайте Ђгарнийї. ѕамТ€тайте, що ви Ц не фанат, а обТЇктивний критик. ≤накше попри власне бажанн€ ви поставите перед дитиною занадто високу планку. ≤ р≥ч не в тому, що вона не зможе њњ дос€гти, а в тому, що через страх розчарувати нав≥ть не намагатиметьс€. ¬она братиметьс€ лише до тих завдань, €к≥ точно виконаЇ. “ож страх не виправдати чињхось спод≥вань стане на шл€ху до саморозвитку.

ќкремо сл≥д звернути увагу на пор≥вн€нн€ з ≥ншими. ’оч багато хто вважаЇ, що змаганн€ мотивуЇ до кращоњ роботи, але насправд≥ це не завжди так. ƒитина, €ку назвали найкращою, може почати бо€тис€ втратити перш≥сть. ј той, кого поставили найнижче, здатен узагал≥ позбутис€ бажанн€ щось робити.

ƒуже важливо, щоб дитина в≥рила в своњ сили, але навчилас€ оц≥нювати себе обТЇктивно. ≤накше переживати невдач≥ (а вони трапл€ютьс€ в ус≥х без вин€тку) стане надзвичайно складно. ≤ хтозна, чи зможе вже доросла людина пробачити соб≥ нав≥ть незначн≥ помилки.

“ож хвал≥ть дитину. –об≥ть це часто ≥ головне Ц правильно.



ƒата публикац≥њ: 26.07.2016