ѕ≥знайко
ƒо розд≥лу: ѕроблеми вихованн€

Ѕатьк≥вський егоњзм. „астина перша

„астина 1. —уть ≥ причини

Ќин≥ психологи часто говор€ть про шкоду, €коњ можна завдати дитин≥, керуючи њњ житт€м. ѕост≥йн≥ повчанн€, настанови, поради...  оли дит€ ще маленьке, батьки одноос≥бно вир≥шують все. ≤ так захоплюютьс€ цим, що продовжують приймати р≥шенн€ за дитину й надал≥: на €к≥ гуртки ходити, ≥з ким товаришувати, €ку профес≥ю обрати, ≥з ким створити с≥мТю, коли народжувати д≥тей ≥ €к≥ ≥мена дл€ них обрати. ÷е руйнуЇ особист≥сть, перетворюЇ њњ ледь не на овоч, мар≥онетку в руках батьк≥в. ≤ все це маЇ просту назву Ц Ђбатьк≥вський егоњзмї.


як≥ ж причини та в чому суть батьк≥вського егоњзму?

Ѕатьк≥вський егоњзм Ц це зазвичай зворотний б≥к безмежноњ любов≥ до дитини, сл≥пого страху за нењ. ≤з цих причин батьки намагаютьс€ повс€кчас утримувати дитину в Ђтепличнихї умовах, позбавл€ють њњ права на самост≥йн≥сть. јле в такий спос≥б вони обер≥гають в≥д надм≥рних переживань не дитину, а себе.

≈гоњстами стають ≥ т≥ батьки, що ≥гнорують право дитини бути самост≥йною особист≥стю. Ќадм≥рна дисципл≥на спричинена не п≥клуванн€м про потреби малюка, а вбол≥ванн€м за своњ ≥нтереси, адже слухн€на дитина завдаЇ менше прикрощ≥в, н≥ж непосидько.

ƒитина стаЇ заручником амб≥ц≥й та комплекс≥в батьк≥в, знар€дд€м дл€ ман≥пул€ц≥й. ƒитина Ђповиннаї виправдати над≥њ батьк≥в, дос€гнути того, чого не змогли вони, вести правильний, за батьк≥вськими м≥рками, спос≥б житт€. Ќасправд≥ це звичайн≥с≥нька зневага до особистост≥, запереченн€ права дитини сам≥й приймати р≥шенн€. Ѕатьк≥вське марнославство може €к допомогти дитин≥, так ≥ ускладнити житт€. ”се може розвиватис€ за к≥лькома сценар≥€ми.

1. –озчаруванн€ батьк≥в через неусп≥шн≥сть життЇвого шл€ху дитини, €ка не змогла г≥дно вт≥лити батьк≥вський сценар≥й через в≥дсутн≥сть зд≥бностей чи бажанн€. “од≥ страждають €к батьки, так ≥ дитина. јдже усв≥домленн€ провини в≥д того, що розчарував найдорожчих у св≥т≥ людей, Ц неймов≥рний вантаж.

2. ”сп≥шна реал≥зац≥€ дитиною написаного дл€ нењ сценар≥ю ц≥ною њњ неймов≥рних зусиль. “ак, батьки можуть пишатис€ дитиною. јле сама дитина не в≥дчуваЇ насолоди в≥д дос€гнутого. Ѕа б≥льше, не розум≥Ї, нав≥що њй це, тому страждаЇ.

3. ƒос€гненн€ дитиною усп≥ху попри бажанн€ батьк≥в. ÷е реал≥зац≥€ антисценар≥ю. Ќав≥ть €кщо житт€ дитини складетьс€ усп≥шно, батьк≥вськоњ гордост≥ вона не в≥дчуЇ. јдже це сталос€ не завд€ки, а всупереч ≥ св≥дчить про в≥дторгненн€ њхн≥х ц≥нностей, переконань Ц загалом ус≥х њхн≥х життЇвих принцип≥в. “акий вар≥ант розвитку под≥й позитивний дл€ того, хто його реал≥зуЇ. ѕроте €кщо дитина керуватиметьс€ лише прагненн€м заперечити схеми, написан≥ батьками, то це може завести њњ в глухий кут.

ћожна знайти безл≥ч причин по€ви батьк≥вського егоњзму, але основна Ц нереал≥зован≥ бажанн€ батьк≥в проектуютьс€ на д≥тей. Ѕатьки в такий спос≥б намагаютьс€ прожити житт€ ще раз завд€ки своњй дитин≥, виправл€ючи своњ помилки ≥ реал≥зовуючи своњ мр≥њ.



ƒата публикац≥њ: 31.05.2016