ѕ≥знайко
ƒо розд≥лу: ѕ≥дготовка до школи

“оп 5 порад, €к навчати хитр≥стю

Ўановн≥ батьки, ви ж памТ€таЇте: перевчити завжди складн≥ше, н≥ж навчити. “ак само в≥дновити ≥нтерес до навчанн€ Ц ой €к нелегко! —ьогодн≥ ж не дивина, коли дитин≥ чотири роки, а вона вже (!) не хоче йти до школи, Ц наст≥льки ми вантажимо д≥тей такими далекими в≥д њхнього св≥ту цифрами, буквами, правилами.

“а все-таки спрагу до знань викликати можна. ÷ього разу будемо застосовувати невеличк≥ педагог≥чн≥ хитрощ≥.

’итр≥сть перша: спробуйте зрозум≥ти д≥тей.

ћар≥€ „елюбеЇва, педагог-дошк≥льник ≥з бувалих, шанувальник знаменитого ≥грового методу навчанн€, невтомно по€снюЇ батькам: €ка ж вона Ц правильна п≥дготовка до школи (≥ €ким узагал≥ маЇ бути п≥дх≥д до навчанн€). Ђўоб д≥знатис€, €к сл≥д навчати, спочатку зрозум≥йте, €к д≥ти вчать, €к бачать цей св≥т. ј бачитьс€ њм усе, щонайперше, не заплутаними карлючками, а зрозум≥лими картинкамиї. јга, стаЇ зрозум≥л≥ше, чого ж таке обридливе малеч≥ оте читанн€.

’итр≥сть друга: по€снюйте чому.

ѕогодьтес€, ус≥м нам завжди, незалежно в≥д в≥ку, важливо знати, Ђчомуї та Ђнав≥щої. Ќе л≥нуйтесь по€снювати: купити те-таки морозиво в магазин≥ без знанн€ арифметики неможливо. Ўоп≥нг Ц зв≥сно, не Їдина причина вчити математику, але д≥т€м, а то й п≥дл≥ткам, саме такого штибу по€сненн€ будуть зрозум≥л≥.

Reading family

’итр≥сть трет€: не в≥дд≥л€йте науку в≥д житт€.

Ќе каж≥ть, що вчитес€! Ќехай д≥ти науку Ђпроживаютьї! „им ближче навчанн€ до житт€ Ц тим зрозум≥л≥ше, що то Ї ≥ нав≥що. Ќе каж≥ть: Ђѕорахуй мен≥ї. «апропонуйте краще проњхатись на л≥фт≥ на верхн≥й поверх, тод≥ спуститись Ц заразом попрактикуЇте л≥чбу вперед ≥ назад.
ћожете просити допомоги: Ђ«апиши-но цей номер телефонуї, Ђ упи мен≥ дещо в магазин≥ї, Ђѕ≥дкажи, €кий там автобус п≥дТњжджаЇї, Ђ—кажи-но, ск≥льки там секунд лишилось до зеленого на св≥тлофор≥ї. “од≥-то й буде зрозум≥ло, чого ради нам здалас€ та математика.

’итр≥сть четверта: не вч≥тьс€ Ц грайтес€.

ЅуваЇ, Ђпроживатиї науку складнувато. Ќе б≥да Ц завжди можна гратись! “им паче д≥ти обожнюють бавитись. –ахувати можна за допомогою мТ€ча, мильних бульбашок, класик≥в. ƒо зображенн€ з буквою можна швидко п≥дб≥гати й торкатись Ц ≥ так запамТ€товувати л≥тери. « ≥грами а-л€ Ђ«лови оплесками звукї в≥дпрацьовуютьс€ не сам≥ т≥льки звуки Ц розвиваЇтьс€ така важлива р≥ч, €к уважн≥сть. Ќ≥ким не скасован≥ й традиц≥йн≥ ≥гри в магазин чи слова, не ≥гноруйте й сучасн≥ розвивальн≥ компТютерн≥ ≥гри.

’итр≥сть пТ€та: зац≥кавте.

ƒитин≥ нудно читати просто дл€ того, щоб читати. ÷е батькам зрозум≥ло, нащо воно треба, Ц з д≥тьми ж метод Ђчитанн€ заради читанн€ї не працюЇ.
ѕерш н≥ж дати дитин≥ те чи ≥нше завданн€, запитайте себе: Ђ„им це може бути ц≥каво?ї. ѕамТ€тайте: не вам, а дитин≥! ”никайте фраз на зразок: Ђ“реба сьогодн≥ тр≥шки почитатиї. «авданн€ мають бути справд≥ ц≥кавими, читанн€, л≥чбаЕ Ц просто методи њх вир≥шенн€. —ьогодн≥ вчител≥ все б≥льше в≥дход€ть в≥д авторитарного Ђ„итай!ї, натом≥сть пропонуючи учн€м, наприклад, твори нестандартноњ форми: в≥рш≥-лаб≥ринти; ф≥гурн≥ (граф≥чн≥), ал≥терац≥йн≥ й акров≥рш≥; твори омон≥мами, парон≥мами, пал≥ндромамиЕ

“ут ≥ по€снювати не треба. √еть же ц≥кав≥ше читати поез≥њ у вигл€д≥ картинок (ф≥гурн≥ в≥рш≥), чи т≥, де початков≥ л≥тери утворюють слова (акров≥рш≥), чи в≥ршован≥ лаб≥ринти, де зашифрован≥ слова вибудовуютьс€ квадратиками, трикутничками, сходинками, з≥рочкамиЕ Ќу хто ж встоњть перед такими словогра€ми?

≤з такими хитромудрощами ви швидко забудете, €к казали Ђвчитись требаї, Ц ваша дитина сама скаже Ђхочуї.


ƒата публикац≥њ: 11.01.2017