Малюк і вулиця. Частина 2 (заключна)

Як саме привчати дитину до «правильної» поведінки на вулиці?

Надокучливі батьківські монологи можна замінити іграми, що допоможуть отримати відповідні навички. Грайтеся у шпигунів, відтворюйте ситуації з дорожнього руху, наприклад, на іграшках. Зі старшими дошкільнятами використовуйте історії про дітей, які правильно повели себе в певних ситуаціях на вулиці, та обов’язково запитуйте: «А що б ти зробив у цьому випадку?»



Підготувати дитину до самостійної гри надворі можна й під час ваших спільних прогулянок. Розпочніть навчання з мандрівки навколо вашого будинку (обійдіть його з усіх боків). При цьому звертайте увагу малюка на орієнтири, що знаходяться біля будинку (наприклад, магазини або пам’ятники). Згодом ви зможете вивчати різні маршрути додому, тренуватися правильно переходити дорогу та засвоювати інші правила дорожнього руху.

Інші корисні поради (або post scriptum

1. Відпускати дитину надвір саму – не означає відпускати її гуляти саму. Ви можете домовитися з іншими батьками з вашого будинку по черзі слідкувати за малюками, коли вони граються надворі.
2. Пильнуйте за дитиною з вікна.
3. Не зайвим буде мобільний телефон, особливо якщо дитина йде до магазину.
4. До кишені одягу малюка можна покласти візитівку або аркуш з контактами батьків (краще зазначити декілька номерів телефонів).
5. Краще не надягати на дитину дорогоцінних прикрас, коли вона сама йде надвір. Якщо виникла необхідність дати дитині ключ від квартири – не чіпляйте його їй на шию (те саме стосується й мобільного телефону).
6. Не виховуйте у дитини надмірного «речовизму», аби вона не постраждала, намагаючись відстояти мобільний телефон чи дорогу іграшку, що стала об’єктом заздрощів. Адже, як показує статистика, багато дітей не думають про власну безпеку й хапаються за речі, намагаючись їх врятувати від зловмисників, боячись покарання від батьків. Поясніть малюку, що якою б не була іграшка, власна безпека набагато дорожча.
7. Домовтеся з дитиною, що без вашого дозволу вона не гратиметься надворі та не гладитиме чужих котів і собак.

Підготовка дитини «до вулиці» – це справа НЕ декількох днів чи тижнів. Це серйозна робота, яку мають проводити дорослі з малюком поступово, починаючи з молодшого дошкільного віку. Якщо ви не впевнені щодо свого рішення, порадьтеся з вихователями вашої дитини. Запитайте, як малюк поводиться на прогулянках у дитсадку, як орієнтується у просторі чи виконує прохання вихователів. Така інформацію допоможе вам зрозуміти, чи достатньо дорослий малюк для самостійної взаємодії з навколишнім світом без вашої присутності.