Пізнайко
До розділу: Проблеми виховання

Як відповідати на дитячі запитання

Як відповідати на дитячі запитання

З цього приводу хочеться згадати старий як світ анекдот. Йдуть батько і п’ятирічний син, син їсть яблуко і запитує: «Тату, а чому яблуко темнішає?» «Розумієш, синку,– відповідає батько. – В нашій атмосфері міститься вільний активний кисень. У той же час яблуко містить у собі кальцій, магній і, що особливо важливо,– залізо. Залізо вступає в реакцію з вільним киснем. У результаті отримуємо оксид трьохвалентного заліза, який має характерний бурий колір». Постає довга пауза. «Тату, а ти зараз із ким розмовляв?»

Тож не будемо брати приклад з цього надто вже розумного татуся. Тут дорослим треба зрозуміти, що частіше варто відповідати не на запитання «чому», а на запитання «для чого». Тобто, «синку мій, яблуко темніє, коли ти довго його їси. Воно потемніло, щоб ти швидше його з’їв».

На запитання малюків треба відповідати, так, аби їм було зрозуміло. Це не завжди просто, особливо якщо малюк запитає про квантову теорію, почувши по телевізору та запам’ятавши таке цікаве словосполучення. Діти – істоти дивовижні, щоб їх зрозуміти, потрібно й самому стати хоч трохи дитиною, спробувати поставити себе на місце малюка, подивитися на це його очима. Дитина чимось схожа на інопланетянина. Вона щодня відкриває нові й нові закони, які нам, дорослим, давно відомі та зрозумілі. І ми навіть забули, що колись і самі цього не знали. Якщо вам важко щось перекласти з дорослої мови на дитячу, підберіть декілька хороших енциклопедій для найменших із зрозумілими картинками та доступними для дитячого розуміння текстами. Насправді навіть найскладніші речі можна пояснити спрощеною мовою. Тільки не плутайте простоту з примітивізмом! Ваша дитина – людина дуже розумна, вдумлива, в чомусь навіть мудра. Вона багато що здатна зрозуміти.

Так, відповідати на дитячі запитання потрібно. Але… не на всі. Це геть не означає, що варто втекти від відповіді. Просто існує багато запитань, на які малюк і сам цілком може відповісти, якщо трохи поміркує. Навчіться виділяти такі запитання зі шквалу «чому» і «навіщо». Так ви навчите свого малюка думати, допоможете зробити важливий висновок: неможливо знати все, але є багато речей та явищ, які можна зрозуміти самостійно. Просто запитайте малюка «А ти як гадаєш?»

Як бути, якщо запитання загнало вас у глухий кут? Скористайтеся почуттям гумору, пам’ятаючи про вік малюка. Пофантазуйте – відповідь може бути трохи казковою, зате приємною і доступною для розуміння дитини. Батькам важливо підтримати дитину в бажанні запитувати і здобувати інформацію, і тоді потяг до нових знань залишиться з ним на довгі роки.

Стимулюйте малюка ставити запитання, обговорюючи з ним з раннього дитинства доступні для нього теми. Якщо малюк знатиме, що ви завжди готові його вислухати і відповісти на всі його «чому» і «навіщо», то дорослішаючи і стикаючись з більш серйозними питаннями – про добро і зло, любов і дружбу,– за допомогою та поясненнями він знову звернеться до вас.



Дата публикації: 06.01.2017